"Найбільш важливі пам'ятки Києво-Печерської лаври так чи інакше пов'язані з ім'ям Мазепи". Інтерв’ю з істориком Костянтином Крайнім

Києво-Печерська лавра – це не лише святиня українського народу, а й унікальний історичний та культурний центр. Особливе місце в її історії належить гетьману Івану Мазепі – видатному державному діячу та меценату, чия діяльність суттєво вплинула на архітектурне й культурне обличчя лаври. Мазепа залишив незабутній слід у стінах цього святого місця, починаючи від побудови церков і фортифікацій і завершуючи збереженням свого імені в мистецьких творах. Про історичну роль та зусилля сучасників щодо збереження і популяризації спадщини Мазепи розповідає в інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" український вчений-історик, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Костянтин Крайній.

- В Успенському соборі Києво-Печерської лаври впродовж жовтня-листопада цього року тривала виставка "Мазепіана у музейних зібраннях та приватних колекціях України". Чому ім’я Івана Мазепи так тісно пов’язується з Києво-Печерською лаврою?

- Ім'я мазепи для Києво-Печерської лаври має дуже велике значення. Це було як на рубежі XVII-XVIII століть, так і в пізніші часи.

У лаврі навіть на початку ХХ століття монахи намагалися замовити портрет Мазепи для своєї бібліотеки, про що свідчать архівні документи. Щоправда, вони переплутали і зробили портрет Павла Полуботка, однак вони вважали, що це Мазепа.

Важливо, що ім'я Мазепи не забувалося, незважаючи на релігійні, державні, політичні моменти і тиск імперської влади, усіх тих чиновників із петербурга і москви, які сюди приїздили, вбачаючи в ньому зрадника.

Однак для українців, киян, Києво-Печерської лаври Іван Мазепа завжди був благодійником. І не дарма навіть на листівках, які видавалися наприкінці ХIX – початку XX століття, фігурувала і Церква Всіх Святих, збудована коштом Мазепи, і так званий будинок Мазепи – насправді Онуфріївська вежа, і навіть Мазепинська башта, яку тоді називали малярною баштою і яку було перебудовано вже в ХІХ столітті.

Що стосується безпосередньо Національного заповідника "Києво- Печерська лавра", то дослідження епохи Мазепи і пам'яток, пов'язаних з його ім'ям, та створення експозицій відбувалося тут ще з 90-х років минулого століття. Важливим моментом було відновлення герба Мазепи на Церкві Всіх Святих у грудні 1999 року.

Тоді ж пройшла перша міжнародна наукова конференція, присвячена Мазепі. Далі ще було кілька конференцій, круглих столів та експозицій.

Основна наша мета – створення музейно-інформаційного центру "Гетьман Іван Мазепа та його доба". Серйозна робота над ним почалася ще в 2016 році. Тоді ж стартували ремонтно-реставраційні роботи в Онуфріївській вежі, де цей центр має розміститися.

Було проведено кілька великих заходів, один із яких відбувся цього року у березні. Я вважаю, що виставка "Мазепіана у музейних зібраннях та приватних колекціях України" – дуже важлива віха, адже ми не просто говоримо про Мазепу, а про те, як відображалося ім'я Мазепи і взагалі все, пов'язане з ним у суспільстві і свідомості людей. Тут представлені і ХІХ, і ХХ, і ХХІ століття.

- Якщо говорити про українських і закордонних відвідувачів, чи є запит на певні спеціалізовані екскурсії, пов'язані з Мазепою чи його епохою?

- Проблема зараз усіх музеїв – це велике зменшення кількості відвідувачів.

Хоча, якщо порівнювати, наприклад, із 2022-2023 роками, люди активніше пішли до музеїв. Раніше було багато туристів, не лише іноземних, а з наших інших міст. Зараз переважна більшість тих, хто приходить, – це кияни, люди, які все ж таки багато що бачили. Вони лавру добре знають, тож їх треба серйозно здивувати, щоб вони захотіли після роботи або у вихідні дні прийти сюди.

На жаль, зараз говорити про закордонних відвідувачів складно.

Не так вже їх багато у нас. Проте їм цікаве все, пов'язане з Україною, будь-які етапи в історії, де Україна виборювала самостійність і була незалежною державою. У такому ключі дуже важлива і Мазепинська епоха.

Що стосується наших громадян, то, звісно, зараз люди вже підготовлені і набагато краще сприймають.

Бо якщо порівнювати, скажімо, публіку початку 90-х років, яка була фактично отруєна радянською пропагандою, і сьогоднішню, то це зовсім різні люди. І, звісно, зараз усі розуміють, що найбільш важливі пам'ятки Києво-Печерської лаври так чи інакше пов'язані з ім'ям Мазепи.

Навіть Успенський собор, що є пам'яткою ХІ століття, має барокові риси, яких набув за часів Мазепи на початку ХVIII століття.

Тут є Троїцька надбрамна церква початку ХІІ століття, що також має барокові риси екстер'єрів Мазепинської доби.

Всередині інтер'єри розписані живописом тієї ж епохи, а на стінах є сам гетьман. Інші пам'ятки, пов'язані з Мазепою: це вже згадана Церква Всіх Святих, келії церкви на нижній території, пов'язані навіть не з Мазепою, а з його старшиною, родичами та інші споруди лаври.

Ніде більше в Україні не збереглося такої кількості пам'яток, пов'язаних із Мазепою або його найближчими сподвижниками чи родичами, як у Києво-Печерській лаврі.

- Лавра є науковим осередком. Наскільки великий інтерес до цієї тематики спостерігається серед науковців? Як відбувається співпраця, окрім конференцій, про які ви говорили? Можливо, є якісь знахідки чи спільні дослідження певних артефактів? Про що вам було би цікаво розповісти?

- Найексклюзивніша подія відбулася два роки тому, влітку 2022 року, коли ми представили дзвін, пов'язаний не просто з ім'ям Мазепи, а щодо якого доведений вклад Мазепи.

Зокрема, йдеться про Вознесенський жіночий монастир, що знаходився навпроти Києво-Печерської лаври і де ігуменею була мати Мазепи Марія Магдалена.

Цей дзвін довгий час висів на дзвіниці ближніх печер, куди він потрапив вже у ХХ столітті. До того він був на великій лаврській дзвіниці, на годинниковій вежі.

Однак основним є те, що на ньому є напис, де зазначається, що Іван Мазепа цей дзвін пожертвував на спомин своїх батьків.

Важливо, що зараз, у такі важкі часи, ми розпочали ремонтно-реставраційні роботи, пов'язані з фортифікаціями Мазепи.

Спочатку почалися роботи за програмою "Велика реставрація", які були перервані через повномасштабне вторгнення російської федерації. Однак наразі знайшли можливість відновити ці важливі роботи, які завершаться, я сподіваюся, відтворенням сакральних і фортифікаційних пам'яток Києво-Печерської лаври, що є не лише святинею, а й цікавою фортецею Середньовіччя.

Також уже опрацьований проєкт, тож ми сподіваємось, що невдовзі з’явиться великий пам'ятний знак гетьману Мазепі біля Успенського собору на території Києво-Печерської лаври.

- Можливо, назвете кілька імен людей, які причетні до цієї події?

- Ми вдячні, по-перше, пані Ользі Ковалевський за натхненну працю щодо створення експозиції і взагалі роботу в цьому напрямі. Саме вона була ініціатором проведення круглого столу, пов'язаного з гетьманом Мазепою.

По-друге, додам, що авторами проєкту пам'ятника Мазепі є досить відомі скульптори не лише в Україні, а й в Європі, Олесь Сидорук і Борис Крилов.

Одночасно вони тут увіковічують пам'ять ще однієї видатної особистості – князя Костянтина Івановича Острозького.

Зараз вже можна побачити в Успенському соборі першу чергу відкритого надгробного пам'ятника Костянтину Івановичу.

Якщо йти від Острозького до Петра Могили і нарешті до Івана Мазепи, то це все часи українського відродження, що тривало не кілька десятиліть, а кілька століть.

Тож ми можемо говорити про історію підйому України від часів Острозького, тобто від ХV-ХVІ століть до початку ХVІІІ століття.

Така послідовна історія нашої держави була перервана тодішньою російською агресією, а пам'ятники цього періоду досить добре збереглися саме в Києво-Печерській лаврі.

Розмову вела продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.