Блоги

Наталка Ворожбит: Герої міста Попасна

Віктор Григорович Шулік, директор КУ "ПОПАСНЯНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1", Вчитель з історії України, який разом зі своїм сином Денисом відразу після 24-го лютого пішов захищати Україну від русні – загинув.

Наталка Ворожбит: Герої міста Попасна - зображення

Після 24-го підсвідомо кожного дня боялася побачити цю новину. Сьогодні зранку побачила.

Віктор Григорович Шулік, директор КУ "ПОПАСНЯНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1", Вчитель з історії України, який разом зі своїм сином Денисом відразу після 24-го лютого пішов захищати Україну від русні – загинув.

Наше знайомство почалося в квітні 2016 року, коли ми придумали робити “Клас Акт: схід-захід” і першою школою в яку ми з ним поїхали була саме ця школа в Попасній, в якій нас зустріли як рідних (так було не в усіх школах).

В 2015 році вона була частково зруйнована. На той момент збереглися глибокі воронки в дворі і тріщини на стінах.

Бо знаходилася вона на самому краю міста обличчям до окупованої Луганщини, кілометрів за шість і Попасна тоді вже пережила окупацію. На уроках було добре чути постріли і вибухи з того боку, на які реагували тільки ми.

З того часу Віктору і його команді вдалося зробити дуже багато для школи і дітей.

ЇЇ не просто було відновлено, туди приїжджали різні мистецькі ініціативи, лише ми зробили два проекти “Клас Акт” і виставу “На всю гучність” з циклу “Діти і військові”. Французький художник зробив чудові мурали на стінах школи.

Одна з новел в “Поганих дорогах” про директора школи була написана за мотивами його розповіді...

В мене залишилися самі теплі спогади про українське місто Попасна, про всіх наших друзів. Це був справжній український освітній форпост.

Наталка Ворожбит: Герої міста Попасна - зображення

Я на все життя запам’ятала розповідь однієї з його учениць, як повернувшись після евакуації в рідне місто і почувши звуки вибухів – вона відчула щастя, бо ці жахливі звуки асоціювалися в неї з домом.

Наталка Ворожбит: Герої міста Попасна - зображення

Тоді Віктор сказав: якщо орки ще раз сунуться – я візьму зброю в руки. Він стримав своє слово і пішов воювати разом з сином.

На сьогоднішній день школу і місто Попасна знищено (так, саме знищено), і окуповано. Але ми обов’язково туди повернемося.

Залишилися сотні вихованих Віктором дітей і його друзів, які повернуть і відбудують рідне місто, вулиця і школа якого обов’язково носитиме ім’я Віктора Шуліка.

Віктор був справжнім Вчителем, Захисником, Людиною і найкращим Директором найкращої Школи. Глибокі співчуття всій його великій родині - синові, донці, дружині, учням і колегам.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.