Музею-садибі Івана Козловського на Васильківщині – 25 років

У цьому році музею-садибі Івана Козловського, що в с. Мар’янівка Васильківського року, виповнюється 25 років від заснування. Щороку тут найгучніше відзначається свято Івана Купала. 6 липня в музеї-садибі відбудеться обласний фестиваль української народної пісні та традицій. Журналісти ІА «Погляд» дізнавалися, як у садибі готуються до проведення свята Купала та доторкнулися до історії створення музею на батьківському обійсті відомого в усьому світі оперного тенора Івана Козловського.

Влітку територія музею-садиби вражає незліченною кількістю мальв. З року в рік їх стає все більше. Своїми насиченими барвами вони радують око і створюють картину традиційного українського подвір’я, змальованого в літературі та оспіваного в піснях.

Іван Семенович Козловський – відомий камерний співак ХХ століття, який своїм неперевершеним голосом прославив не тільки Україну, а й став відомими в усьому світі. Він був Народним артистом СРСР (1940 р.), лауреатом Державних премій СРСР (1941 і 1949 рр.), Народним артистом України та Росії, лауреатом Шевченківської премії (1990 р.). У рідній Мар’янівці він сприяв відкриттю дитячої музичної школи, щоб діти мали змогу розвивати свої таланти і через спів розкривати душу.

Народився співак 24 березня 1900 року. У с. Мар’янівці прожив всього 7 з половиною років, після чого залишив рідну Васильківщину задля навчання у духовній семінарії при Свято-Михайлівському монастирі в Києві. Його рідкісні природні вокальні дані та хоровий спів стали першими кроками у велике мистецтво.

Співав Іван Козловський аж до 87 років. Більшу частину свого життя виступав на сцені «Великого театру», де виконав незліченну кількість творів. Зокрема, виконував партії в таких творах, як: «Наталка Полтавка» Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, «Травіата» Верді та багатьох інших. Його надзвичайно красивий голос широкого діапазону з вільним верхнім регістром неможливо передати словами. А ось у музеї-садибі всі охочі можуть послухати раритетні записи його виступів.

«Як музей садиба існує 25 років, – розповідає її директор Ніна Горобчук. – Батьківська хата, яка зараз і є садибою, де народився і провів ранні роки Іван Козловський, була занедбана й зруйнована після смерті його батьків. У 1985 році Іван Семенович востаннє приїздив на батьківське обійстя, стан якого його дуже зворушив і збентежив. Найближче його оточення це помітило та зробило все можливе для реставрації батьківської хати».

Помер відомий тенор у 1993 році у віці 93 років. У 1994 році було прийняте рішення (постанова КМУ) про утворення музею у місці, де він народився. З 1995 року музей почав наповнюватися експонатами. Більшу частину передала сестра Івана Семеновича Анастасія, будинок якої стоїть навпроти батьківської хати і де наразі влаштовуються мистецькі експозиції.

Сьогодні у музеї-садибі зберігаються унікальні світлини Івана Козловського, його особисті речі, музичні інструменти, раритетні записи його пісень, платівки, листи, етнографічні елементи побуту, кіно- та відеоматеріали тощо.

Працює музей в усі дні, крім понеділка та вівторка. Вхідний квиток коштує всього 25 грн, але прогулятися і відпочити на території садиби можна безкоштовно. До речі, територія музею налічує близько 3 гектарів. До неї входить поле, яке має всі шанси набути статусу співочого, тобто місця, де будуть регулярно проводитися співочі фестивалі та влаштовуватись концерти. Також є яблуневий сад, висаджений на згадку про дружбу з Олександром Довженком відомими українськими письменниками: Павлом Тичиною, Олесем Гончаром, Максимом Рильським.

Духовним осередком цієї території є парк-усипальниця і дендропарк із алеями, які перетинаються у вигляді хреста, і де ростуть рідкісного виду дуби у формі свічки. Ці пірамідальні дуби висадив сам Іван Козловський, будучи глибоко релігійною людиною.
Загальне свято, яке проводиться на території музею-садиби, – це свято Купала, яке вже традиційно відзначається масштабно і дуже красиво.

Цьогоріч для участі у фестивалі під назвою «Івана Купала на садибі Івана Козловського» юні дівчата зібралися, щоб напередодні свята зібрати багато різнобарвних квітів, енергетично найсильніших у цю пору року, та сплести обрядові віночки. «Плетучи віночок, ми загадуємо бажання, втілюємо у віночку все те, що хочемо для себе в майбутньому, – пояснює співробітник музею Лілія Горобчук. – Потім віночки відпускають за течією, а хлопці на іншому березі ловлять. З давніх давен вважаться, що чий вінок юнак зловить, з тією дівчиною і пов’яже свою долю».

Свято Купала – чудова нагода, щоб відвідати садибу Івана Козловського (адреса: с. Мар’янівка Васильківвського району, вул. Шкільна, 2а). Однак сюди можна приїздити протягом усього літа. Адже мальви цвітуть весь червень і липень, а тиша яблуневого саду і спокій під вербами біля річки наповнять душу силами та теплом, яких іноді так не вистачає у круговерті буднів.

Фото автора