Зоя Красовська: Чи дійсно Україна програє інформаційну війну?
За моїми спостереженнями, це ґрунтується на емоційних висновках, які тиражуються в новинах: знову якийсь краш мільйонів поспівчував росіянам, знову щось російське отримало якусь нагороду, знову росіян кудись запросили а нас ні, знову росіянам дали слово…
Але їх будуть і далі запрошувати, давати слово і співчувати.
По-перше, тому що вони ставлять собі це за мету.
По-друге, тому що вони мають на це ресурси.
По-третє, бо РФ не розчиниться, не зникне, і не перетвориться на новий океан.
А світу треба надія на те, що зміни там можливі. От і знаходять собі героїв. І часом навіть цілком виправдано. Тож тут: або далі ставати в дитячу позицію "не хочу-не буду-якщо закрию очі, то все погане зникне", або прийняти неприємну реальність і рухатися в ній зі своєю стратегією.
Це філософське.
А тепер прикладне.
Зараз у світлі висловлювань Каспарова і його критики псевдоопозицією, хороше питання — а чи є взагалі в Росії антивоєнний рух? І наскільки він справді потужний?
Я побачила, що на платформі Меморіал зафіксовані 235 осіб, що переслідуються за антивоєнну позицію. На 140 мільйонну країну. Поділіться, якщо маєте інші дані.
Для порівняння — лише станом на лютий 2024 за даними правозахисного центру "Вясна" 1671 білорусів затримували за висловлення антивоєнної позиції після вторгнення Росії в Україну, 94 з них було засуджено у кримінальних справах на строк від 1 до 23 років. Нагадаю, у Білорусі орієнтовно 9 мільйоні населення, орієнтовно мільйон — за кордоном.
Понад 16 тисяч цивільних українських бранців перебувають у полоні Кремля. Ми розуміємо, що це люди, яких окупаційна влада в той чи інший спосіб вважає загрозою. Тому я порівнюю це з антивоєнним опором. І це тільки за даними омбудсмена. Я не буду навіть занурюватися у різні виміри різних підрахунків різних організацій.
Тому коли я чую про страшні переслідування опозиційних росіян та активний антивоєнний спротив, я не заперечую, що він є. Я прошу розібратися, що таке активний? Переводити з емоцій і вражень на сухі факти.
І, власне, наявність системного моніторингу цих фактів та оновлення баз, повнота їх наповнення та доступність інформації — це важлива ознака того, кому насправді не похєр на своїх людей.
Ми не зможемо перекричати росіян, ми втрачаємо багато енергії реагуючи на кожен їхній публічний прояв. Але правильні факти в комбінації з правильними історіями у правильних вухах роблять свою справу. Точково і влучно. Просто памʼятайте про це. І працюйте над цим. Щодня
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.