Микола Рябчук: Трансформація погляду Заходу на війну в Україні
Наївність умовного "Рузвелта" у цьому гротескному анекдоті, звісна річ, перебільшена, проте сама історія досить добре ілюструє психологію людей Заходу, неспроможних уявити, що хтось здатен згноїти в концтаборах мільйони гаданих “класових ворогів” задля чистоти ідеї чи заморити голодом п’ять мільйонів українських селян, у яких колективізація не викликала великого ентузіазму і які, на думку параноїдного диктатора, домовлялися потайки із поляками про сепарацію.
Та сама психологія, те саме небажання порушувати свій звичний психологічний комфорт (і звичний бізнес із канібалами, послуговуючись давньою формулою Ллойд-Джорджа) перешкодили людям Заходу уважніш приглянутись до загадкових вибухів у Москві й Волґодонську 1999 року, жертвами яких стали десятки мешканців багатоквартирних будинків.
Усім було зручно повірити у “чеченський слід”, хоча насправді чимало слідів вели в протилежному напрямку – в бік російських спецслужб, які мали вже свого кандидата на посаду Єльцинового спадкоємця.
Російське суспільство втомилось від “демократії” й потребувало диктатора, треба було лиш створити відповідний імідж “рішучого лідера” сіренькому офіцерові КҐБ, щоб він міг виграти досить іще конкурентні в той час президентські вибори.
Сьогодні, по дев’яти місяцях геноцидної війни в Україні, людям Заходу дедалі важче зберігати психологічний комфорт (і звичний бізнес), вдаючи, що бандистський режим у Москві насправді не такий уже й бандистський, та й канібалізм вони там практикують, мовляв, досить рідко і загалом помірковано.
Сподіваюся, невеличким внеском до цього західного прозріння буде й книжка, укладена Стефаном Куртуа та Галею Акерман, до якої і я мав честь долучитися своїм українським розділом, потративши на нього левову частку свого десятимісячного паризького побуту (друга частка пішла на виступи, інтерв’ю та статті для різноманітних європейських видань).
Років двадцять тому Куртуа опублікував подібну “чорну книгу” – Le Livre noir du communisme, яка 2008 року вийшла й в українському перекладі.
Комунізм, однак, це вже радше музейне явище, тимчасом як путінізм (і рашизм) – живе і загрозливе. Вірю, що українське видання цієї книжки не забариться.
А тим часом охочі (і франкомовні) можуть прочитати дуже гарне інтерв’ю з упорядниками під промовистою назвою «Poutine a toujours proflté de la faiblesse des Occidentaux».
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Раніше ми повідомляли, що Байден хоче, щоб Конгрес США негайно ухвалив новий пакет військової допомоги Україні.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.