Марина Мірзаєва: Відбиток української революції і сьогодення
Крайні дні думаю про своїх предків. Про прапрадіда Пимона, який їздив ще у 1921 році з Барахт на Київщині до Петлюри у Польщу.
Він мав організувати у Білій Церкві «Козацьку Раду», але у 1922 р. його розстріляли. Я бачила ці документи. Я знаю дату його страти.
Уся родина була розкуркулена за петлюрівщину.
Але. Ми - Парубченки, які подарували Україні правозахисника Юрія Литвина, продовжуємо справу предків. Одне століття - одна війна.
І зараз я згадаю свою прабабу Парасковію, яка ненавиділа комуністів. Мене переймає та сама ненависть до росіян, які звірстували на Київщині, які продовжують це робити на сході та півдні.
Відчуваю у собі гру крові прапрадіда отамана Пимона, який був освіченою людиною.
Не буду брехати, що я весь час відчуваю відповідальність перед славним родом. Я роблю те, що маю. Але мене переймає шалена гордість, що теж в авангарді. І їм точно не соромно.
Нещодавно писала есей в інституті - «Українська революція і сьогодення» - і усвідомила наскільки важливо мати цю історичну подушку. Сьогодні вона як ніколи актуальна. Сьогодні важливо залишатися тут і робити «смерть ворогам».
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.