Блоги

Лонгрід для тих, хто сумнівається!


Закон про ринок землі проголосували. Однак ми знаємо, де двоє українців, там - трійко гетьманів. Тому вже зареєстровано ідею визнання рішення ВРУ про "земельний ринок" незаконним. Впевнений, буде і звернення до Конституційного суду. Деякі політичні сили відкрито говорять, що збираються блокувати реалізацію Закону України, ухваленого більшістю голосів. Вибачте, що питаю, але чи не здивовані ви, що частина нашого суспільства завжди проти навіть справедливих і корисних зусиль? До кого ця частина суспільства прислухається і звідки вона черпає свої переконання, загадка для мене. Але з цим треба боротись. З адептами секти свідків смачного радянського морозива, які обома руками вхопилися за атавізми того ж «совка», потрібно взаємодіяти тими ж " радянськими " методами, до яких вони звикли. Пам ' ятаєте - лікбез? Ліквідація безграмотності.

Всі знають - все, що має обмеження в продажу або у виділенні, ЗАВЖДИ продається в тіні, і тільки «своїм». Кому, як не вихідцям із «совка» , котрі пережили гострий дефіцит необхідних споживчих товарів на кшталт мила, не знати про це?
Наразі 28 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, попри мораторій, продано. Це як? Ким? Питання не важкі. Продано або ж куплено тими, хто плакав: "Ні - продажу української землі!". За часів попередніх урядів.

Хтось з вас отримав свою законну землю за цей час? Землю роздають своїм, або певним, часто фальшивим, соціальним групам, котрі потім продають свої паї за безцінь "потрібним" людям. Це як квартирна черга, яка не рухається 30 років. Ніхто не отримає цю квартиру тільки тому, що має на це право.

Ситуація на ринку землі до прийняття Закону:

  • Якщо у вас є пай, ви не можете його продати - маєте змогу лише здати в оренду за смішні гроші, бо ринок під контролем монополій, а саме вони правлять ціну. Їм вигідно поставити людину у безвихідь.
  • Ви можете здати свій пай у довгострокову оренду і оформити спадщину на людину, яка орендує землю (ризикована річ, треба сказати).
  • Ви не можете вплинути на орендатора своєї землі, наприклад, у питанні вирощування " важких " культур типу рапсу, який виснажує землю.
  • Ви також не можете вплинути на небажання орендатора використовувати землю максимально ефективно.

Основні зміни:

  • У перші два роки діятиме обмеження на купівлю землі - не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис. га в одні руки, як і передбачено нинішнім проектом;
  • З 2021 по 2024 право на купівлю землі матимуть лише фізичні особи. Юридичним особам заборонено купувати землю сільськогосподарського призначення;
  • Перші два роки діятиме заборона на продаж державної землі.

З приводу позиції щодо продажу землі іноземцям, вона не змінилася - питання вирішуватиметься на референдумі!!!.

  • Ціну на землю регулює ринок. Вже зараз прогноз збільшення вартості оренди 1 гектару в середньому по країні становитиме більше 120 %: від 1700 грн. (у 2018 році) до 4000 грн. (у 2024 році), про що говориться у програмі уряду.

Це були факти, але повернемось до "лікбезу". Ну, нехай чиновники та олігархи, котрі годуються з тіньового ринку землі, але у мене викликає сумнів адекватність тих, хто їм вірить і за ними повторює усі ці дурнуваті тези.

1. Немає народу без землі… І хто цей народ? Чи то аморфна маса, чи це кожен окремий громадянин України зі своїми правами та обов’язками?! Народ – це громадяни, рівні в своїх правах.

2. Земля повинна бути державною, і потрібно її здавати в оренду. Те, про що ви говорите, називається "колгоспом". Пам ' ятаєте таке? Це, коли держава забрала землю у селян і змусила їх працювати за копійки. Забули? Те саме, тільки в іншій формі, відбувається і зараз - у селян орендують землю за 100-200 доларів на рік, використовують її, щоб потім повернути через 20 років повністю виснаженою. А навіщо орендаторам церемонитись?! Це не їхня земля, можна щедро «поливати» її пестицидами, побудувати на ній свиноферму і отруювати землю відходами її діяльності, будувати заводи і закатувати в асфальт чорнозем…

Через 20 років вони поїдуть до багатої Швейцарії (де кожен володіє власною землею), а селянам залишать непридатну, виснажену землю та "місячний пейзаж".

Але кого це цікавить? Зрештою, ті, хто найбільше горланять проти продажу землі, її взагалі не мають… вони не знають, як це бути прив ' язаним до землі, яка не приносить ні прибутку, ні задоволення. Як це бути рабом в незалежній державі?! Ну, вони ж (селяни) раніше навіть паспортів не отримували. Їм просто їх не видавали. А навіщо рабу паспорт?! Він повинен сидіти на тому ж місці і нікуди не рухатися…

3. Що це дасть мені особисто? Це взагалі питання на мільйон. А що вам дасть, якщо лікарям піднімуть зарплату? Медицина ж безкоштовна, нехай медики працюють за три копійки (з цим питанням дуже показово догралися вже нині)! А який вам зиск, якщо ми будемо карати за спалювання листя восени / навесні? Це не у ваші ж вікна продукти згоряння потраплятимуть, і яке вам діло до їжачків та зайчиків, що згорять у вогні… А що вам до танення льодовиків та парникового ефекту?

Я вважаю, що навіть друге читання не дало нам той ліберальний закон про ринок землі, якого потребує Україна. Цей закон повинен був підтримати економіку країни, вивести з тіні величезний сектор, залучити банківські кредити, вивільнити від корупції величезний пул державних земель. А він вийшов "урізаним", договірним. І тепер треба буде подивитися на реакцію ринку, аби зрозуміти, чи широко відчинилися давно зачинені двері.
P.S. Погоджуюсь, що спілкування між урядом і народом шкутильгає, через це багато зради…