Культовій кінострічці 60 років: історія “За двома зайцями”
Музей "Андріївська церква" на сходах якої розігралися кульмінаційні події фільму, відзначає 60-річчя культової кінострічки “За двома зайцями”.
Пам’ятник улюбленим персонажам Свириду Голохвастову та Проні Прокоповні був встановлений в 1999 р. також неподалік церкви, куди вони прямували на вінчання. Зараз, до ювілею стрічки “За двома зайцями”, скульптури пам’ятника заговорили цитатами оригінальної україномовної «озвучки» завдяки небайдужій молоді ТОВ «Культурні, соціальні та освітні ініціативи», креативному бренду Smile, ініціативі Національного центру О. Довженка, підтримці КМДА та Національного заповідника «Софія Київська».
Що ж говорять персонажі і як це відбувається? Не полінуйтеся й приходьте на прогулянку Андріївським узвозом, протестуйте все особисто!
У 1961 року у Києві, в Дарницькому клубі залізничників відбулася прем’єра комедійного фільму за мотивами п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями". Але відома, розібрана на цитати, кінокомедія насправді мала непросту долю. Режисер Київської кіностудії ім. Довженка Віктор Іванов талановито й самобутньо екранізував водевіль класика української літератури, написаний 1883 року.
Радянське Держкіно присвоїло фільму скромну ІІ категорію, що означало творчу невдачу. Така категорія передбачала обмежений прокат (тільки територія УРСР), друк невеликої кількості копій і покази переважно в будинках культури і заводських клубах. Проте успіх у глядачів був приголомшливим - люди буквально штурмували каси. Щоправда, це не завадило кінокритикам назвати стрічку "За двома зайцями" найгіршим фільмом 1961 року.
Популярність кінокомедії змінила її прокатну долю. Невдовзі стрічку переозвучили російською мовою і випустили у всесоюзний прокат. Фільм Київської кіностудії мав успіх у всьому Радянському Союзі і миттєво розійшовся на цитати. Наприклад: "Мы - это что-то одно, а вы - что-то другое", "Позвольте самолично, конкретно, сопроводить вас", і нарешті найвідоміше: "А то шкварчала ваша... папироска!"
Тим часом українська версія фільму зникла і майже півстоліття вважалася втраченою. На початку липня 2013 року реставраторам Національного центру О. Довженка вдалося віднайти первісну українську фонограму картини в Маріупольському фільмофонді. На сьогодні повну версію фільму завантажено на YouTube.
Популярність та актуальність фільму не вщухає й в наш час.
Раніше «Погляд» повідомляв, що Андріївський узвіз перетворився на столичний «Буковель».
Також ми писали про 80 – річчя трагедії Бабиного Яру.
Також ви можете ознайомитись з попередніми випусками новин на сайті за посиланням – новини Київщини, обговорити це на Facebook в коментарях під відео. Також можна долучитись до перегляду наших сюжетів на Youtube, або можна слідкувати за нами в Telegram канал.