Кримськотатарські весільні атрибути: до Міжнародного дня корінних народів

До збірки Національного музею історії України 1955 року потрапили артефакти, що складають кримськотатарську весільну атрибутику багато оздоблену традиційною вишивкою, золотими нитками, та візерунками Орьнек. Нещодавно прийнятий закон про корінні народи дозволяє зберігати і популяризувати культурну спадщину кримських татар, кримчаків та караїми.

Національний музей історії України повідомляє на сторінці facebook:

Cвіт відзначає Міжнародний день корінних народів, запроваджений Генеральною асамблеєю ООН у 1994 році. Цього дня пропонуємо ближче ознайомитися із традиційною культурою корінного народу України – кримських татар, а також отримати естетичну насолоду від споглядання кримськотатарського весільного кисету ХІХ ст., який передали до зібрання Національного музею історії України з Бахчисараю в 1955 році.

Весільний кисет («нішан кисесі») з нашого зібрання вишитий золотими нитками та оздоблений візерунками традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек. Цей орнамент складається з різноманітних геометричних та рослинних знаків, кожен із яких має власні назву й сенс. Такі композиції здавна були засобом передачі інформації наступним поколінням, а вміння їх розуміти й досі є живим явищем кримськотатарської культури. В орнаменті виділяються чоловічі і жіночі символи, обереги, а також елементи, зміст яких розкривається лише в контексті загальної композиції. Майстри Орьнек уникали буквальної подібності знаків (за формою, кольором) до реальних рослин чи предметів, що підкреслювало символічний характер цих зображень.

Орьнек широко застосовували у вишивці, гончарстві, архітектурі, ювелірному мистецтві й карбуванні, а його елементами найчастіше прикрашали предмети декоративного та ужиткового характеру. Оздоблені орнаментами предмети використовували під час знакових подій у житті кримськотатарської родини: народженні дитини, обряді обрізання хлопчиків, заручинах, весіллі, облаштуванні оселі чи поминальних ритуалах. Такі речі ретельно зберігалися та передавались у спадок. Вони були гордістю сім’ї і становили велику художню та культурну цінність.

У весільній обрядовості кримських татар існувала давня традиція «док’уз». В день заручин молода дарувала майбутньому чоловіку комплект із дев’яти предметів, зокрема й вишиті елементи одягу та тканини. Як правило, ці речі вишивала сама наречена, а їхні орнаменти містили своєрідну програму життя для майбутньої родини. Серед таких подарунків важливе місце посідав «кисе» (саме від цього слова походить українське «кисет») – торбинка для тютюну, монет та інших дрібних речей, яка відрізнялася розмірами, формою і призначенням. Весільний кисет («нішан кисесі») мав прямокутну форму. В нього клали тютюн, яким наречений мав пригостити своїх друзів під час весільної церемонії, коли чоловіки розкурювали люльки.

Орнамент на весільному кисеті з зібрання НМІУ композиційно відповідає великому квадрату, який символізує міцність майбутньої сім’ї. Нижня частина орнаменту формує своєрідне родинне дерево, в якому поєднані жіночі символи «мейва» (плід), «гуль» (троянда) та «йилдиз» (зірка). В основу цієї композиції покладений «тарак’» (гребінь) – знак оберегу й захисту. Дрібні елементи у вигляді маленьких крапель (іноді листочків, ягід чи квітів) мають назву «бєрєкєт» та втілюють побажання благополуччя і добробуту молодим. Композиція з усіх боків оточена дрібними знаками-оберегами «козь тікен» (колючками від пристріту), які уособлюють традиційні прагнення безпеки для родини.

У верхній частині кисету з внутрішнього боку зображені дрібні жіночі знаки «мейва» (плоди), а з лицьового – чоловічі знаки «ляле» (тюльпани), які символізують продовжувачів роду по жіночій і чоловічій лінії.

ІА “Погляд” вже повідомляв, що Рада ухвалила закон про корінні народи.

Також ви можете ознайомитись з попередніми випусками програми на сайті, обговорити це на Facebook в коментарях під відео. Також можна долучитись до перегляду наших сюжетів на Youtube, або можна слідкувати за нами в Telegram каналі.