Тетяна Безрук: Інклюзивність в укриттях досі залишається розкішшю
Три роки під час ракетних атак я ходжу в метро. Кожен раз це торгівля з собою, чи залишитись спати в зручному мʼякому ліжку, чи взяти сумку з юску і піти в метро. Розстелити каремат, ковдру і почекати поки відібʼють комбінований удар.
Сьогодні в метро було дуже багато людей. "Дуже багато" - це не просто багато, я просто не бачила раніше такої кількості. Загалом, зрозуміло, бо цього обстрілу чекали вже доволі довго.
.jpg "Тетяна Безрук: Інклюзивність в укриттях досі залишається розкішшю")
Сподіваюсь, слова рятувальників про те, що краще ходити в метро, бо їм так легше працювати, дійсно працюють. ДСНСники кажуть це з невеликою іронією, але це також факт.
Я з ночі читала тредс і помітила, як люди почали нервувати, що на різних станціях метро дуже багато людей. Серед дописів були і жарти, що це люди з Лукʼянівки приїхали на інші станції. Гумор нас завжди рятує, навіть в найстрашнішу біду.
Та окрім гумору, питання відкрите, як і до місцевої, так і до центральної влади в Києві. Укриття потрібні, люди нарешті почали в них ходити. Ходять і літні люди, і мало мобільні, і діти. Це різні категорії зі своїми особливостями. Їм треба умови. А у нас якщо побілені і відчинені двері десь, то це вже добре.
Тетяна Безрук - українська журналістка, публіцистка та дослідниця, яка спеціалізується на темах прав людини, громадянського суспільства, праворадикальних рухів та наслідків війни в Україні.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.