Громадський моніторинг відновлення Бучі: Ольга Гдуля про досвід "СИГМА ІРПІНЬ"

Майже два роки в місті Буча йде відновлення пошкодженого житла завдяки фінансуванню держави, міжнародних та українських партнерів. Завдяки цьому люди змогли повернутися в свої відбудовані домівки. Але, там де обертаються великі гроші, є ризик зловживання. Самим прикрим в цьому є те, що люди які й так постраждали через втрату житла  ще раз страждають, щоб відновити "відновлене". Завдяки громадським та благодійним організаціям, що здійснюють моніторинг зданих об’єктів люди дізнаються як добитися справедливості та як боротися з порушеннями. Це стимулює громаду ставати активною, нагадувати місцевій владі про її підконтрольність перед виборцями. Про діяльність в цьому напрямку, зокрема як відбувається громадський моніторинг відбудови у Бучі ексклюзивно для медіа "Погляд" розповідає голова благодійної організації "СИҐМА ІРПІНЬ" Ольга Гдуля.

Ольго, розкажіть, будь ласка, про себе та команду. 

У благодійному секторі почали працювати з початку повномасштабного вторгнення. Два роки разом з благодійним фондом "Милосердя", що знаходиться в місті Турка Львівської області, де я проживала з 2022 до 2024 року. А потім вирішила повертатися. 

Ми з колегою подумали, що буде добре створити власну благодійну організацію для розвитку громад, розвивати громадський активізм, щоб наша демократія працювала знизу вгору якомога краще. 

Розпочатий нами проєкт "Моніторинг" про те, що люди мають цікавитися, слідкувати та запитувати у влади, як саме були відновлені пошкоджені об'єкти, щоб це було максимально прозоро та підзвітно. Нам тут жити, і це стосується кожного. 

Як давно ви почали проєкт "Моніторинг відбудови в місті Буча"? Які головні порушення або проблеми фіксували у ході перевірок? 

Ми моніторимо відбудову в Бучанській громаді з березня 2025 року. Як тільки розпочали до вивчення документації, вже бачили порушення. Бо частина документації була відсутня, хоча мала бути опублікована, наприклад на prozorro.gov.ua. Не кажучи вже про сайт, де влада мала б звітувати перед громадою. 

Основними проблемами були: незрозумілі причини продовження терміну дії договорів, необґрунтовані причини підвищення ціни. Незрозуміле і необґрунтоване рішення проводити тендер без торгів, просто прямими договорами. Незрозуміле рішення про укладання договорів з підрядниками, чия репутація викликає величезні сумніви через кримінальні провадження. 

Після звернення представників Державної аудиторської служби України про усунення помилок в заявках на проведення тендерів оформлених Бучанською міською радою нічого зроблено не було. І ті самі помилки та запити продовжилися по іншім проєктам.

Які стандарти якості використовує ваша громадська організація для оцінки відновленого житла та як часто вони за вашими спостереженнями порушуються?

Ми керуємося методологічними рекомендаціями, які надав нам наш донор - Інститут економічного розвитку, постановами закону та державними будівельними нормами. Спеціалістка нашого проєкту має понад 20 років досвіду в інженерному будівництві, побудувала не один житловий комплекс, вона займається аудитом документації.

Також ми виїжджаємо безпосередньо на кожен об'єкт, детально його оглядаємо, проводимо відеознімання в будинках, щоб пізніше зробити свій висновок про безбар'єрність та енергоефективність. Ми зверталися до ОСББ (Об'єднання Співвласників Багатоквартирного Будинку - ред.), до міськради, до комунальних підприємств з проханням дозволити нам, наприклад, піднятися на дах, щоб пересвідчитися, чи є там сонячні панелі. На жаль, на жоден дах ми там так і не потрапили.

Проводимо спілкування з мешканцями, але, вони відкрито коментарі давати не хочуть, бо в них є якісь свої на це причини. Скажімо так, без запису на пристрій вони, звичайно, діляться всіма болями, особливо, якщо ти з бейджиком і в тебе червона папка. Я відкрила для себе такий спосіб, як зробити людей більш активними до співбесіди.

Як Ви оцінюєте ситуацію з викриттям організованої групи, яка за даними прокуратури привласнила 4,6 мільйона гривень на відбудові житла в Бучанському районі? 

Для мене це не було новиною, через те, що ми побачили в документах які були в публічному доступі. Наприклад, фінальні кошториси по жодному з об'єктів не були опубліковані, а якраз там показуються фактичні ціни робіт. Те, що ми побачили наштовхнуло нас на висновки та підозри, що десь, хтось, щось неправомірно використав і, скоріш за все, для чиєїсь вигоди. Тому, коли ми побачили цю новину, єдине, що нас здивувало, це сума, тому що вона маленька.

Могла б бути більша, так? 

Так. Я думаю, що ця сума – це просто той об'єм документів і доказів, які вдалося опрацювати. Тому що це все вимірюється не тільки в грошах, а ще й в папірцях. А це все людино-години кропіткої роботи. 

У зв’язку з пред’явленими деяким посадовцям підозрами чи були у вас дані щодо недобросовісного ремонту чи підрядників? 

Так. Коли ми робили обстеження будинків по вулиці Склозаводській, розговорилися з мешканцем одного з будинків. Він побачив, що ми щось оглядаємо, фотографуємо, вжахаємося від системи водовідведення, яка ні в кого не працює нормально. Тоді запросив мене оглянути його балкон на першому поверсі. Ремонтна бригада коли облаштовувала систему водовідведення на ґанку, біля якого розташований його балкон, випадково завела йому в стіну цю систему. І кожного разу, як йдуть дощі, а зараз зі зміною клімату в нас бувають затяжні зливи, частина води просто ллється йому в балкон. Він звертався в органи влади, але, як він каже, на скарги не звертають уваги.

Дуже багато людей зверталося до нас, але вони не хочуть це робити публічно.

Вони не хочуть офіційно говорити на камеру. Тому що вони переживають, щоб не було за це наслідків. Але ми чули багато скарг на ремонтників, які обідирали там де не треба, позаліплювали не так. Потім люди наймали інших спеціалістів, щоб зробити належним чином. Водовідведення затікає під фундамент. Люди намагаються щось виправити самотужки, вирізають з пластикових пляшок лійки, щоб вода стікала на землю, якомога далі від дому.

Стосовно безбар'єрності, це просто слово, яке написане на папері, в офіційних дописах та в відповідях на наші запити. Безбар'єрність там навіть не стояла поруч. Немає жодного об'єкта, до якого був би безбар'єрний доступ. В нас кожного дня повертаються з війни ветерани з ампутаціями, поранені від обстрілів люди, в сім'ях народжуються діти. Тому це величезне питання і величезний виклик, як нам підготувати житловий фонд для людей, в яких безбар'єрний вхід – це просто життєва необхідність. І їх кількість буде збільшуватися з кожним днем. 

Як на вашу думку, можна посилити громадський контроль за відбудовою, аби уникнути подібних зловживань у майбутньому? 

Вимагати від своїх депутатів, виконавчої влади та відповідних посадовців, що відповідають за ухвалення проєктів відбудови проводити громадське слухання. І робити це так, щоб як можна більше людей про це дізналися. Проводити ці слухання, пояснювати на який проєкт виділено який бюджет, який буде результат, тобто що буде встановлено. 

А нам, разом з журналістами, потрібно доводити до відома громадського сектора інформацію про сучасні державні будівельні норми, як вони враховують вимоги щодо безбар'єрності та енергоефективності.

Наприклад, щодо вимог енергоефективності мають використовуватися вікна з певним класом теплоізоляції. Які мають бути теплоізоляційні матеріали на фасаді. Про сонячні панелі на даху для компенсації витрат під час стабілізаційних відключень, щоб будинок міг сам себе обслуговувати. 

Я переконана, що у своїй більшості, люди не знають про що ці норми. Вони безумовно радіють, тому що їхнє житло хоча б якось відновилося, що вони можуть повернутися у свої квартири. І вони на цьому заспокоюються. Але якщо ми донесемо до людей, на що вони мають повне право, тоді вони зрозуміють, що присутність на громадських слуханнях – в їх інтересах. Що на підставі цього можна добиватися виконання всіх норми безбар'єрності та енергоефективності. Тоді, владі буде набагато важче робити якісь помилки, що призводять до наслідків у вигляді оголошення підозр. Влада буде відчувати, що вони дійсно підзвітні перед громадою.

Бо зараз для неї (влади) вкрай важко зрозуміти, що громада це їх основний інвестор та стейкхолдер. І це не тільки в Бучі або в Ірпені, в будь-яких областях, бо я співпрацюю та комунікую з багатьма посадовцями, дуже велика проблема побачити в громаді щось більше, ніж просто виборця.

Наскільки відкрито реагують органи місцевої влади та підрядники на ваші запити та зауваження? Можете назвати успішні проблемні кейси такої комунікації? 

Не можу. Ми писали дуже багато запитів, як громадська організація, пояснювали який проєкт реалізуємо. Вказували, за чиї кошти все робиться, хто наші донори, просили про документи. Причому просили тільки про ті документи, які були відсутні в публічному доступі. 

Перед початком проєкту прийшли до заступника міського голови, який відповідає за відбудову, для того, щоб влада бачила нас. Переставилися, пояснили що ми робимо. Ми прийшли з відкритими картами, як зараз модно казати та отримали контакт. Спілкування було доволі відкрите та професійне. Ми запросили пані Тетяну до нас на зустріч зі знайомством, де презентували наш проєкт.

Далі ми спілкувалися з начальником відділу містобудування та архітектури, оскільки запитували відсутню частину документації по тім об'єктам, де Бучанська міська рада виступає балансоутримувачем. Ця комунікація пройшла доволі негативно.

Тон спілкування зі мною був, по-перше, не як для вихованої людини, по-друге, не як для посадовця. Так чи інакше, документи ми отримали, але нічого з того, що ми запитували, там не було. 

На наш запит що до інтерв'ю з Дмитром Миколайовичем Чайчуком, ми отримали відповідь, що він був у відрядженні, і коротенькі пояснення, де було нуль корисної інформації. Просто формальна офіційна відповідь органу місцевого самоврядування. Після такого спілкування, ми покинули сподівання, що ця співпраця буде конструктивною.

Наприклад, від начальника відділу освіти ми не отримали жодної відповіді, хоча зверталися декілька разів. Я навіть мала особисту телефонну розмову. Ми моніторили дві школи, один дитячий садок, але жодних документів не отримали, тому не можемо їх включити у свій звіт. З комунальними підприємствами, які були зазначені в документації як юридична особа яка замовляла, наприклад, розробку проєктної документації, у нас спілкування також не вийшло.

Тому комунікація з Бучанською міською радою була дещо односторонньою. Вони надавали відповіді. Але я не можу сказати, щоб від них ми отримали ту інформацію, яка б описувала реальність. 

Чи відомий вам наявний механізм, через який міжнародний донор та урядові програми, що фінансують відбудову, контролюють ефективність, прозорість і доброчесність процесу відновлення? Як захистити ці кошти? 

Є портал dream.gov.ua, куди всі громади, не тільки ті, що постраждали, на якому можуть створюватися проєктні портфелі по об'єктах, які вимагають або відновлення, або побудови, або капремонту. Також є портал brp.org.ua, куди з платформи dream.gov.ua можна перенести дані про цей об'єкт. Там можна розмістити всі тендерні документи, розписати бюджет, з чого він складається: з державного бюджету, місцевого чи з донорського. 

Власне, цей портал є, так би мовити, вітриною, де донори громадського сектору, мешканці громади, органи контролю, всі зацікавлені можуть зайти необхідні документи, перевірити їх та прокоментувати. Ці дві платформи були спеціально розроблені, щоб допомогти громадськості в полегшенні доступу до інформації. Тому що на prozorro.gov.ua треба ще вміти шукати тендери. Це більше така спеціалізована платформа. 

Як захистити ці кошти? Знову ж таки, громадський контроль. Якщо виникають питання, не боятися, не розповідати комусь на вушко, а йти добиватися справедливості. Бо якщо громада це не зробить, то це ніхто не зробить. 

Які ще організації громадського сектору долучені до моніторингу відбудови в регіоні? Чи маєте ще якусь горизонтальну співпрацю? 

Ми співпрацюємо з громадською організацією "Сміливий Ірпінь".

Вони вже другий рік поспіль моніторять відбудову в Ірпені. Також в нас є спільний чат, де ми спілкуємося з колегами по проєкту. Цей чат всеукраїнський. Там ми ділимося болями та перемогами по всій державі, підтримуємо один одного, радимо, до кого краще звертатися у деяких випадках. Ділимося відповідями на запити, про що краще спитати та запропонувати у відповідній ситуації. Тобто це чат спілкування, де є присутніми донори, менеджери проєктів та грантисти. Також співпрацюємо з громадськими організаціями в Ірпені. Вони не залучені до моніторингу, бо в них просто інша сфера, наприклад, екологія, але ми всі підтримуємо один одного.

Чи плануєте ви оприлюднювати результати моніторингу та як громада може з ними ознайомитися? 

Так, ми найближчим часом презентуємо результати нашої роботи, де все буде в цифрах, з фотографіями та відео. Також готуємо опитувальник для громади. Він буде опублікований онлайн, на декількох майданчиках, також плануємо провести особисте опитування в Бучі. 

Будемо з’ясовувати чи знайомі люди з нормами безбар'єрності, чи знають, що має бути пандус біля кожного під'їзду, якщо там є сходинкова група. Чи знають вони про енергоефективність, про бюджет який було закладено на відбудову їхнього будинку. Ніхто не каже про інформованість про все до копійки. Хочемо зробити умовний зріз, щоб показати: поки громада не почне активно вимагати прозорості та підзвітності, влада буде робити те, що вона робить. 

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук. Матеріал для публікації підготувала Олена Ільчук. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.