Екологія
Культура
Київ

Голосіївська вежа: що загрожує культурній спадщині та лісу (ВІДЕО)

Міністерство екології звернулося до Києва, аби місцева влада погодила розширення меж національного парку. Це врятувало б і вежу, і ліс.

Громадська ініціатива “Голка” з’ясувала деталі у цій справі.

Голосіївська водонапірна вежа – це об'єкт культурної спащини столиці поблизу нацпарку. Вона розташована на найвищій точці Голосіївського лісу. Це третя по висоті місцина Києва після Арсенальної і Верховної Ради.

Забудовники планують звести тут висотки.

Землі сільського госпакадемії перейшли до Києвради, яка надала ділянку площею пів гектара постійне користування Національним університетом біоресурсів.

Це сталося чверть століття тому. Керівництво закладу відмовилося від цього права в обмін на обіцяні квартири. Так земля опинилася в оренді МЖК “Оболонь”, яке також фігурує в історії забудови Літературного скверу столиці.

Варвара Боброва, киянка та учасниця ініціативи "Голка" розповіла, що:

"Під особисте усне зобов'язання Омельченка, він пообіцяв, що поки він живий, тут нічого будуватися не буде. Але в 2021 році ділянку передали в суборенду".

Новий суборендар товариства "Голосіївські вежі" вже зніс гаражі місцевих жителів, встановив будівельний паркан між двома будинками.

"Тут не обійшлося без скандалу, тому що коли ми вийшли дивитися, що ж відбувається, ми побачили фуру "Мерседес" на військових номерах, на які привезли паркан. І всі були в шоці, тому що це були такі часи, коли взагалі все для фронту, як це може бути, викликали військову прокуратуру. Водій фури зник кудись. І так це нічим не скінчилось. Тобто паркан поставили, відстояти ми не змогли" -

ділиться спогадами Варвара.

Забудовник звів одноповерхову споруду, а торік, у останній день дії договору, зареєстрував право власності на неї. А ще отримав ордер на вирубування зелених насаджень на ділянці з вежею, де ростуть дуби віком від 70 до 100 років.

Будмайданчик розташували за 20 метрів від Національного природного парку Голосіївський.

"Забудова взагалі в будь-якому разі шкідлива, де б вона не відбувалася. Передусім забудова багатоповерхова.

От дивіться, ми маємо ліс, наприклад, або просто масштабну зелену зону. І ми починаємо посередині будувати, наприклад, три багатоповерхівки.

Прикладів там не знаю, тут безліч, навіть тут поряд можна проїхати, Совські ставки та ЖК "Медовий". Його побудували фактично посеред ставків.

І зараз зможете побачити, що сталося з екосистемою поряд, там катастрофа"- зазначає представник нацпарку Голосіївський Олександр Соколенко.

Власником Голосіївської водонапірної вежі є Міністерство освіти та науки, а об'єкт перебуває на балансі НУБіП. Нацпарк Голосіївський хоче реставрувати вежу. Торік звернувся до Міндовкілля з клопотанням про приєднання до Нацпарку ділянки, на якій ця вежа розташована.

В свою чергу Перший заступник Міністерства захисту довкілля Олександр Краснолуцький відповів, що

"Міністерство захисту довкілля спільно з громадськістю та нацпарком Голосіївський і далі працюватимуть, щоб розширити нацпарк та заповісти зелені зони для їх збереження. Щодо територій, на які розташована вежа, ми зверталися до КМДА, але відповіді поки не отримали"

Національний університет біоресурсів природокористування виступає проти розширення меж національного природного парку Голосіївський та загалом захисту Голосіївської вежі від забудови.

Про це свідчить лист, який вони надіслали департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київради.

"Вони хочуть притормозити ініціативу про розширення меж заповідної зони саме для того, щоб забезпечити забудовнику можливість через суди вирішити ці питання. Ось і все.

Ми бачимо, що НУБіП фактично підіграє забудовнику. Якщо НУБіП разом з Міністерством освіти не сяде за стіл у переговорі з Міністерством екології та НПП Голосійській, то у нас також в Київській міській раді є проєкт рішення про відмову поновлення договору оренди саме по цій ділянці, в яку входить Голосійська вежа" - зазначив співголова фракції Удар у Київраді Дмитро Білоцерківець.

Водонапірна вежа є зразком примусової архітектури з середини ХХ століття є цінним елементом історичного середовища – садиби Української сільськогосподарської академії.

В свою чергу Олександр Михайлик, краєзнавець, письменник зазначив, що

"Вона цінна саме фактом будівництва в Києві в 50-х роках ХХ століття водонапірних веж. Для міста того періоду це дійсно був рідкісний приклад, тому що в місті водогін, місті насосні станції, де тут споруджується вежа, вона така, як висотна домінанта.

Хто був на ній, каже, що з неї краєвид відкривається дуже гарний. Зрозуміло, що це вже в минулому, тому що вежа давно не використовується, але зберегти її однозначно потрібно".

Нині забудовник намагається поновити договір оренди на ділянку через суд.

Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд виносили рішення на користь орендаря. Але у цю справу вже вступив Офіс генерального прокурора, який має взяти участь у засіданні Верховного суду 13 серпня.

Тим часом громада планує відстоювати Голосіївську водонапірну башню до останнього. Вони наголошують, об'єкт може слугувати громадським простором або вісить центром для приведення екскурсій місцянам та гостям столиці.

Якщо ви активно захищаєте культурну спадщину та зелені зони, звертайтесь до "Голки".

"Ми вам можемо допомогти".

Нагадаємо:

Кияни виступають проти забудови літературного скверу та його околиць

Ада Роговцева та Іван Малкович відстоюють збереження Літературного скверу в Києві

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.