«Ген гомосексуальності» не знайдений
Версію, що існує «ген гомосексуальності» не підтвердили дослідження за участю майже пів мільйона осіб із США та Великої Британії. Тож і надалі вважається, що у виборі партнера надання переваги представникам своєї статі формується під впливом як генів, так і середовища.
Про це повідомляє ФармацевтПрактик. Зокрема, у повідомленні зазначається, що в людських популяціях від 2 до 10% осіб вступають в одностатеві сексуальні контакти: як виключно в одностатеві, так і в поєднанні з бісексуальними. Близнюкові та родинні дослідження показують, що гомосексуальність частково має спадкову природу, але досі не вдавалося знайти специфічних генів.
У міжнародному дослідженні були проаналізовані генетичні профілі близько 480 тис. осіб із США та Великої Британії. Вчені виявили 5 генів, певні варіанти яких корелювали з наявністю в досвіді людини гомосексуальних контактів (не орієнтацію, а саме досвідом одностатевих контактів). Цікаво, що ці гени відносяться до шляхів регуляції статевих гормонів та нюху.
Ці факти виявилися значущими, проте вони пояснювали лише частину (від 8% до 25%) відмінностей в сексуальності.
Вчені відзначили, що вплив виявлених генетичних факторів по-різному проявляється між виключно гетеросексуальними людьми, між людьми, які вступали в статевий контакт з особами своєї статі, і серед осіб з різною кількістю гомосексуальних статевих контактів.
Таким чином, отримані дані не дозволяють пояснити наявність гомосексуальних контактів лише генетикою людини. Тож передбачити сексуальну орієнтацію тієї чи іншої людини по її геному неможливо.
Автори зазначають, що їх результати підкреслюють важливість різноманіття як ключового аспекту сексуальної поведінки Homo sapience.
«Це цілком природно та є нормальною складовою варіативності нашого виду, – зазначив один із дослідників, генетик із Інституту Елі та Еліт Л.Броуд Массачусетського технологічного інституту та Гарварду, Бен Ніл (Ben Neale), – Це також має бути аргументом на користь того, що ми не повинні намагатися «лікувати» геїв».