Фільм про хлопчика з Донбасу отримав престижну премію
Стрічка «Віддалений гавкіт собак» перемогла у категорії «документалістика» найстарішої престижної премії імені Джорджа Фостера Пібоді.
Про перемогу повідомляє Голос України. У фільмі розповідається про 10-річного хлопчика з Донбасу Олега Афанасьєва, який живе біля лінії фронту. Про нагородження на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив асистент режисера стрічки Азад Сафаров. Премія, яку ще називають «Пуліцером у сфері мультимедіа», вручається щороку за видатний вклад у галузі ЗМІ.
Історія фільму почалася у січні 2015 року в селі Гнутове Донецької області, що розташоване між позиціями проросійських бойовиків та українською армією. Тоді під час обстрілу там загинув місцевий мешканець. Ельвіна Сеітбуллаєва, яка тоді працювала на телеканалі «Інтер», з оператором поїхала на місце трагедії. Щойно опинившись у Гнутовому й почавши зйомку, журналісти й самі потрапили під вогонь. «Я обернулася, а всі розбіглися, нікого поруч, — згадує Ельвіна. — Раптом хлопчик із сусіднього двору каже:
«Тьотю, йдіть сюди, ми вас сховаємо». Так і почалося моє знайомство з Олегом та його бабусею». З’ясувалося, мати хлопчика померла, коли він ще був маленьким, а батько тяжко хворіє. Малий живе з бабусею під постійними обстрілами.
Згодом цю історію Ельвіна розповіла асистенту данського режисера-документаліста Саймона Леренґа Вілмонта Азаду Сафарову. Режисер саме шукав головного героя для стрічки, в якій хотів показати війну очима дитини.
«Усіх дітей я запитував: «Що вони відчувають під час обстрілів?» Олег відповів: «Це ніби велика холодна рука у грудях стискає серце, а коли розриваються бомби, то таке враження, ніби серце стає маленьким і холодним». Після цього я був упевнений, що саме Олег стане головним героєм», — розповів режисер.
Раніше Погляд повідомляв, що Наріман Алієв, якщо отримає «Золоту Дзиґу», хоче відправити нагороду в Крим.
За словами Ельвіни Сеітбуллаєвої, яка виступила асистентом продюсера стрічки в Україні, знімальний процес тривав довго — півтора-два роки. Так багато часу знадобилося не лише для зйомок, а й для того, аби роззнайомитися із сім’єю Олега, його бабусею Олександрою Миколаївною Рябічкіною.
До речі, назва фільму «Віддалений гавкіт собак» не випадкова. Саймон Леренґ Вілмонт якось запитав у військових про те, чому в них так багато собак. Ті відповіли, що тварини раніше, ніж люди, чують початок обстрілу й попереджають.
Читайте також: кінопремія BAFTA: “Джокер” в 11 номінаціях