Етюди в простирадлах або якою є реальна режисерська освіта: спогади Марини Степанської

Відома режисерка та сценаристка Марина Степанська розповіла, якими були студентські роки майбутніх режисерів та як Україна вийшла на світовий топ-рівень, фактично, не маючи повноцінної кіноосвіти.

Про це вона пише в своєму дописі на Facebook.

Марина Степанська є режисером української психологічної драми « Стрімголов». Цей повнометражний фільм брав участь в головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Українська режисерка Ірина Цілик також згадала та поділилася цікавими подробицями університетських практик.

«А ви пам‘ятаєте, що в кінці 90-х (не знаю, як було раніше і як зараз) ми, режисери/-рки, здавали один зі вступних іспитів в Карпенка-Карого у купальниках і плавках. Що характерно, тоді у мене питань не виникало - треба, то й треба. А зараз очима дорослої жінки і мами я побачила раптом інакше всю цю стрьомну мізансцену: сидить сивочола комісія за столом, а ти перед нею з усім своїм незграбним підлітковим тілом, у дешевому купальному костюмі самотньо корячишся (спортивних купальників чомусь не було, всі здавали акторську майстерність в чому попало, деякі хлопці навіть в сімейних трусах). Монолог, вірш, танець, пісня - все в купальнику»

пише Ірина.

Повнометражний документальний фільм Ірини Цілик - «Земля блакитна, ніби апельсин» отримав нагороду за кращу режисуру на американському кінофестивалі «Санденс».

«20 років тому ми в звичайних простирадлах на сходах у дворі розігрували етюди «під Шекспіра», а потім слухали 3 роки лекції в стилі «я був в Америці 20 років тому і бачив там звукорежисерський пульт, зара я вам його опишу».  (Це не літературне перебільшення, так в нас проходили лекції по звукорежисурі, приміром).

10 років тому ми (ті, кому після інституту вдалось знайти роботу) знімали серіали в стилі «прівєт, давай поговорим, поговорим о том, что нам надо поговорить в следующей серии», «эй Гена, ты не занят, потом доешь колбасу, надо потолкать долли в этом кадре». Ну або були обслуговуючим стафом на великих рекламних продакшенах.

5 років тому з запуском системного  державного фінансування кіновиробництва ми зняли перші повнометражні фільми.

І сьогодні:

- українські фільми в Каннах, Венеції, Берліні регулярно (нагадую, з країни, де в принципі нема адекватної кіноосвіти)

- артхаусна комедія підкорює прокат.

- серіали трансформуються і т.д.

А тепер перечитайте ще раз умови, з яких все це вийшло.»

пише у дописі Марина Степанська.

ІА “Погляд” вже повідомляв, що український фільм «Поміж тіней» бореться за перемогу на іспанському фестивалі.

Ми розповідали також, що український фільм переміг на кінофестивалі у Стамбулі.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.