Вишгород
Екологія
Земля

Екологічна культура - плюс, засміченість Вишгородщини - мінус


Громадська організація ЧИСТО.Вишгород приєдналась до Мережі українських сортувальних ініціатив, щоб перейти на новий рівень всеукраїнського співробітництва.  Два полігони твердих побутових відходів Вишгородського району заповнені на 95%. То там, то там виникають стихійні звалища. Тема, як кажуть, не про квіточки, але якщо її не помічати, то з часом місця й для квіточок може не залишитись, все потоне у смітті. А його, за даними екологів, щороку один українець продукує в середньому 300 кілограмів. В Україні діє низка громадських організацій екологічного спрямування, одним із завдань яких є формування цієї самої екологічної культури населення. Просвітницькі заходи для навчальних закладів, розробка стратегічних документів для громад, збір і переробка відходів – все те, що ґрунтується на ціннісному фундаменті. 6 березня у Львові відбулась перша стратегічна сесія Мережі українських сортувальних ініціатив (МУСІ) – платформи українських екологічних громадських організацій та ініціатив, що працюють над вирішенням сміттєвої проблеми. 7 березня у прямому ефірі відбулась презентація мережі та напрацювань команди під час стратегічної сесії. Членами МУСІ стали 20 громадських організацій з 8 областей України. Серед них – і громадська організація (ГО) ЧИСТО.Вишгород, яку також обрали членом правління об’єднання. Втім, до участі у сесії зареєструвалися представники з 28 організацій та ініціатив з 12 областей України. Чому ж не всі ввійшли до МУСІ? Про це і про майбутню діяльність МУСІ журналісту «Погляду» розповіла керівник ГО «ЧИСТО. Вишгород» Валерія Гончаренко після приїзду зі Львова. –Пані Валеріє, за яким принципом відбувався відбір членів МУСІ, чому до платформи увійшли не всі бажаючі організації? –На офіційній сторінці організації ми публікували офіційну позицію об’єднання щодо цього питання. Під час опрацювання реєстраційних анкет представники восьми громадських організацій, які були членами оргкомітету, проаналізували кожного з потенційних учасників. Спільним рішенням відібрано організації, цінності яких відповідають баченню розвитку мережі, закладеному командою ініціаторів. Кільком ініціативам довелося відмовити. Ми не співпрацюємо з організаціями та структурами, які пропагують надмірне та нераціональне використання природних ресурсів, виробниками, реалізаторами та популяризаторами вживання алкогольних, тютюнових і наркотичних засобів, та тими, хто ігнорує етичні норми взаємної співпраці та підтримки. – Як ЧИСТО.Вишгород бачить свою роботу в МУСІ? І як громадська організація, і як член правління? – В плані управління об’єднанням наша команда планує створювати ефективні структури, займатися плануванням роботи та стратегуванням. Ми щасливі, що можемо представляти Вишгород на всеукраїнському рівні та бути частиною потужної експертної команди. Сам процес мережування є вкрай важливим сьогодні. Мережування – це процес, який переміщає і поширює ідеї, інформацію і кращі практики та імпортує їх з інших місць. «Мережа» – це партнерська структура зі спільними цінностями, метою та візією. Також співзасновник нашої організації Наталя Руденко займається юридичним супроводом мережування. Адже зараз почався процес юридичної реєстрації. Це досить складна, довга процедура, яка потребує досвіду та якісних напрацювань. Надалі пропонуватимемо кандидатуру Наталі на посаду керівника юридичного департаменту мережі. Щодо роботи самої МУСІ, то плануємо займатися проектним менеджментом, просвітницькою діяльністю та підвищенням спроможностей ГО всередині мережі. Хочемо створювати глобальні всеукраїнські проекти та ділитися своїми напрацюваннями з усією Україною. Наразі робота з вибудови мережі триває. Плануємо співпрацювати з експертами в кількох сферах поводження з відходами, щоб вибудувати спільну потужну позицію щодо кожного елементу ієрархії та стратегії розвитку об’ єднання. – «Сміттєва ситуація» у Вишгородському районі зовсім не райдужна. Як, на вашу думку, можна змінити стан справ? –На сьогодні у Вишгородському районі діють два офіційні полігони - Новопетрівський (його площа 5 га) та Димерський (7 га). За офіційними даними, ці полігони вже заповнені на 95 відсотків. Враховуючи, що чисельність населення району зростає, кількість сміття, що утворюється, катастрофічна. Також величезною проблемою є стихійні сміттєзвалища – а їх сотні. Вони утворюються через відсутність стовідсоткового організованого вивозу відходів із сіл (покриття територій), через погану інформованість населення та низьку побутову культуру. Немає стратегії поводження з будівельним сміттям, небезпечними відходами та промисловим забрудненням територій та повітря. Люди позбавляються сміття, як можуть, і як їм дозволяє совість: викидають у яри і ліси, а то й спалюють. А це небезпечно для життя самих жителів Вишгородщини. Адже під час спалювання відходів відбуваються хімічні реакції і виділяються шкідливі сполуки. Дим піднімається в атмосферу і хімічним отруйним дощем випадає на землі, на яких селяни вирощують урожай. То ж діоксини потрапляють у нашу їжу та спричиняють смертельні захворювання. –Фахівці б’ють на сполох: Україна стоїть на межі екологічної катастрофи та потребує негайного комплексного та якісного вирішення сміттєвого питання. Яким чином цього досягти? –Згідно з положенням Національної стратегії поводження з відходами, до 2030 року в Україні має залишитись 600 офіційних полігонів з 6000, які є зараз. Те, що зараз зможе зробити кожен житель Вишгородщини - зменшити використання неперероблюваних матеріалів та знизити навантаження на полігони шляхом сортування ресурсоцінних компонентів та компостування харчових відходів. Звичайно, необхідно створити населенню умови для сортування - забезпечити відповідну інфраструктуру, проводити інформаційні кампанії, налагодити логістику та регулярно вивозити вторинну сировину. Наразі району вкрай необхідна програма поводження з твердими побутовими відходами - це комплекс взаємопов’язаних та узгоджених в часі заходів: організаційних, технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно – гігієнічних, фінансово – економічних, соціальних, інформаційних, освітньо – виховних, тощо, спрямованих на розв’язання проблем сфери поводження з твердими побутовими відходами на території Вишгородського району. --Що з цього є вашим завданням як громадської організації? –Основа нашої діяльності - проведення екологічних інформаційних кампаній для населення різного віку, від 3 до 99 років. Ми виховуємо екологічний патріотизм через соціальні проекти. –Ви це робили раніше, і вас у Вишгороді знають, як непримиренних борців за чистоту. Ви проводили багато акцій з ліквідації стихійних звалищ у лісі біля вулиці Кургузова, і не тільки… –Така робота нам добре вдається. До того ж, наші напрацювання і розробки використовують колеги по всій Україні. Серед відомих проектів - Інтегрована освітня програма “Екомісто Вишгород”, програма для дошкільнят “Екогерої у Вишгороді” та співпраця в рамках пілотного проекту з роздільного збирання відходів упаковки у Вишгороді Також консультуємо бізнес, проводимо екоуроки у школах, робимо загальноміські прибирання, тощо. Членство в МУСІ дасть змогу наростити компетенції нашої організації, отримати новий та віддати свій досвід. Роботи дуже багато! Але переконана, що поступово, маленькими кроками, за підтримки усіх, від кого залежить вирішення «сміттєвої» проблеми, нам вдасться зробити Вишгородщину справді чистою! ДОВІДКА ІА "Погляд". МУСІ («Мережа українських сортувальних ініціатив») - це громадська спілка, платформа українських екологічних громадських організацій та ініціатив, чия діяльність пов’язана з популяризацією сортування, переробки та мінімізації відходів. Ініціатори МУСІ прагнуть досягти налагодження зв’язку між організаціями та ініціативами з різних куточків країни в конкретному руслі – сортувальному просвітництві, і сформувати спільну базу ініціатив, експертів, лідерів думок просвітницького сортувального руху України, а також спільну базу методичних матеріалів для проведення якіснішого просвітництва серед населення. До членства у МУСІ запрошуються представники громадських організацій, ініціатив і соціально-відповідального бізнесу, які пропагують сортування відходів серед населення та прагнуть об’єднувати зусилля заради плідної взаємодії.