Дослідження "Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році" показало, що понад третина українців отримують новини тільки із соцмереж

Соціальні мережі — єдиний тип медіа, який за останнє десятиліття наростив популярність як джерело інформації. У 2025-му там споживали новини 86 % українців (+35 % з 2015 р.).

Телебачення за цей час втратило найбільше аудиторії (з 85% у 2015-му до 33 % у 2025-му), сайти новин — з 47 % до 31 %, радіо — з 35 % до 13 %, друковані медіа — з 31 % до 4 %.

Для понад третини українців (37 %) соцмережі також лишаються єдиним джерелом новин, водночас 51 % аудиторії поєднує кілька джерел.

Дедалі більше українців споживає новини зі смартфона (+9 % з 2022 року). У 2025-му цей показник становив у середньому 91 %: від 74 % серед аудиторії 46–65 років до 96 % серед молоді 18–35 років. Водночас за останні чотири роки зросла й частка користувачів інших пристроїв.

У 2025-му новини через телевізор / Smart TV отримували 41 % аудиторії (+7 % з 2022 року), через ноутбук — 31 % (+15 %), комп’ютер — 18 % (+7 %), планшет — 15 % (+7 %).

Українці частіше стежать за національними новинними ресурсами, ніж за регіональними: у соцмережах їх обирають 71 % користувачів проти 61 % регіональних платформ, на сайтах — 77 % проти 51 %, на телебаченні — 79 % проти 47 %, на радіо — 70 % проти 52 %. І лише серед друкованих медіа значно переважають регіональні видання: 80 % проти 26 % національних.

Як і торік, про телемарафон "Єдині новини" знають 86 % опитаних. Водночас його аудиторія з 2024-го зросла: загальна — з 47 % до 53 %, щотижнева — з 37 % до 42 %. Половина тих, хто знає про телемарафон, відзначають його оперативність, але довіряють озвученому лише 38 % (+1 % за рік). Стільки ж респондентів вважають, що телемарафон слід транслювати й далі (38 % проти 48 % охочих припинити).

Зростання TikTok, найпопулярніші новинні сторінки та блогери

Telegram лишається провідною соцмережею для спілкування (для 81 % користувачів) й отримання новин (для 72 %), суттєво випереджаючи інші платформи. TikTok зростає: його аудиторія збільшилася з 27 % у 2024-му до 30 % у 2025-му, а частка споживачів новин — з 4 % до 6 %. Водночас споживання новин у Viber зменшилося на 3 % (з 12 % у 2024-му до 9 % у 2025-му).

75 % опитаних зазначили, що знають про потенційні ризики користування соцмережами. 46 % — використовують налаштування безпеки для захисту даних. А 30 % вважають, що держава може обмежити доступ до окремої соцмережі для деяких користувачів або ж заборонити для всіх, якщо її діяльність загрожує безпеці суспільства.

Найчастіше такими соцмережами називають TikTok (31 %), Telegram (18 %) та X (9 %). У разі посилення регулювання соцмереж більшість аудиторії (57 %) шукатиме нові джерела новин.

У Facebook і YouTube серед найпопулярніших новинних каналів переважають сторінки традиційних медіа: у першій мережі лідирують "Суспільне Новини" та "Еспресо", у другій — "ТСН / 1+1" та "24 Канал". Натомість у Telegram і Viber найчастіше стежать за такими каналами, як "Труха Україна" та "Блискавка" відповідно.

Серед суспільно-політичних блогерів і лідерів думок у соцмережах українці здебільшого слідкують за Сергієм Стерненком (популярність якого за рік значно зросла — з 6 % до 11 %), Ігорем Лаченковим, Сергієм Притулою, Дмитром Гордоном і Віталієм Портниковим.

Зростання довіри до новин із традиційних медіа

Респонденти найбільше довіряють новинам від родини (83 %) та друзів (77 %).

Трійку лідерів замикає Генеральний штаб ЗСУ / Міністерство оборони, ставши державною інституцією з найвищим рівнем довіри до себе як до джерела інформації. Найменше довіряють церкві (39 %) та місцевій владі (42 %). Порівняно з 2024 р. помітно зросла довіра до офіційного сайту та сторінок уряду (з 41 % до 47 %), офісу Президента (з 44 % до 51 %) та традиційних медіа (з 47 % до 53 %).

Ті медіа, якими українці користуються найчастіше, мають вищий рівень довіри. Більшість довіряє каналам у соціальних мережах, причому рівень довіри до регіональних каналів у соцмережах за рік зріс із 55 % до 60 %. Близько половини опитаних довіряє новинним сайтам. Найменше ж українці довіряють друкованим медіа та радіо.

22 % користувачів новинних сайтів готові платити за доступ до улюбленого медіа.

Більшість із них — якщо це коштуватиме не більше ніж 2 чашки кави. Решта не готові платити, бо вважають, що є багато безоплатних альтернативних джерел новин.

Вразливість до дезінформації та знання про фактчек-сервіси

Про існування дезінформації знають 84 % опитаних. Серед них 75 % впевнені, що можуть її розпізнати. Однак лише 6 % респондентів, які обізнані про фейки, вірно оцінили достовірність усіх трьох запропонованих новин, а 78 % — хоча б одну.

Про замовні матеріали знає 81 % українців, з яких 73 % вважають, що можуть їх розпізнати.

Для 45 % важливо знати власника медіа. Але не більш як третина опитаних впевнені, що вони мають ці дані. У 2025 р. стало більше тих, хто вважає, що знає власників регіональних медіа (з 9 % у 2024-му до 23 % у 2025-му) та каналів у соцмережах (з 21 % до 32 %).

Понад половина опитаних стикалися бодай з одним із трьох цих наративів: "Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори", "Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління" та "Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок через втрати в українському війську". І в середньому 46 % із них сприймають ці наративи як правдиві.

Все більше українців (39 %; +3 % за рік) знає про фактчек-сервіси на кшталт "Стоп Фейк", "Детектор медіа", "Без брехні" та інші. Але лише 37 % із тих, кому відомо про такі інструменти, фактично їх використовують.

72 % опитаних вважають, що отримують достатньо чи надмірно інформації про війну. Більшість українців (54 %) не відчуває втоми від таких матеріалів, і стільки ж їм довіряє (+3 % за рік). При цьому значно зросли оцінки достовірності, точності та повноти інформації про війну порівняно з 2024 роком.

11 % респондентів зазначили, що особисто споживають новини з російських медіа. А 16 % — що це робить хтось із їхнього оточення. Головні мотиви — бажання дізнатися, що говорять про Україну (для 46 %), та почути альтернативну думку (для 22 %). Частка тих, хто вважає, що українці обирають ці медіа заради отримання новин російською, з початку повномасштабної війни зросла вдвічі: з 4 % до 8 %. Проте рівень довіри до російських медіа серед тих, хто за ними слідкує, залишається низьким.

Методологія дослідження

Дослідження виконано компанією InMind на замовлення ГО "Інтерньюз-Україна". У травні — серпні 2025 року представники InMind опитали 1649 респондентів/-ок у містах України з населенням 50 тис.+. Похибка вибірки ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5 %. Окрім опитування, проводилися 5 фокус-групових дискусій із жителями/-льками Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Хмельницького та Полтави.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.