Дешевий фарс у виконанні ірпінських можновладців про ухвалення Генплану розвитку міста

18 грудня в Ірпені пройшло засідання виконкому. Основні питання — бюджет, кошториси, знесення торгового павільйону та споруд, а також заклик агітувати за прийняття Генплану. На початку засідання присутні привітали з ювілеєм керівника КП “Ірпіньводоканал” Віктора Коваленка, який багато років свого життя віддав цьому підприємству. Його нагородили пам’ятною медаллю. Коли чиновники зачепили тему службового житла, з’ясувалося, що у медиків, освітян, комунальників є можливість його отримати у гуртожитку по вул. Тургенівській, 104-а, який прийняли до комунальної власності міста. Там поки вільно майже 20 кімнат. В інших, за словами в.о. міського голови Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька), прописані попередні господарі, які працювали на колишньому заводі “Ірпіньмаш”. На засідання виконкому винесли проект бюджету на 2019 рік. Він перевищує 936,5 млн грн (минулорічний показник — 825,8 млн грн). Майже на 70% власні надходження наповнюватиме податок на доходи фізичних осіб — 345,4 млн грн. Бюджет розвитку сягатиме 250 млн грн. Традиційно він формуватиметься в основному за рахунок пайового внеску забудовників, які намагатимуться максимально забудувати Ірпінь, знищуючи природу. Зайшла мова про захист соціально незахищених категорій. Попсуй вкотре бідкалася, щоб не було маніпуляцій. Мовляв, батьки, які неспроможні заплатити за дитяче харчування та групи продовженого дня, можуть звертатися до влади. Цікавою є статистика програми соціально-економічного та культурного розвитку Ірпінського регіону на 2019 рік. За словами начальника відділу економіки Світлани Демченко, тут зафіксовано 94,3 тис. населення. Його приріст найбільший на Київщині — 3348 осіб, міграційний — 3583. Це й зрозуміло, бо скільки новобудов, до яких заселяються та на яких працюють. А ось природне скорочення — 241 (народилося 625 дітей, померло — 866 осіб). Офіційно зареєстровано понад 8 тис. внутрішньо переміщених осіб. Це спричиняє “певні” навантаження на соціальну інфраструктуру — нестача місць у школах та садочках, пробки у місті, постійні хаотичні відключення електроенергії (наприклад, уже дві доби на низці вулиць немає світла), проблеми новоселів від несумлінних забудовників тощо. У цьому році, за словами Демченко, “намалювалися” певні позитивні зрушення. Так, обсяг реалізованої продукції промислових підприємств сягнув 3,4 млрд грн, що на 36% більше минулорічних показників. Середньомісячна зарплата штатного працівника за 9 місяців перевищила 8,5 тис. грн (на 25,4% більше минулорічного та у 4,6 рази вище прожиткового мінімуму — 1841 грн). А середньомісячний розмір пенсії сягає майже 3 тис. грн. Члени виконкому ухвалили кошториси, які запропонували «Ірпіньжитлоінвестбуд» та УЖКГ «Ірпінь». У першому випадку керівник організації Ігор Дворніков особисто озвучив перелік робіт та цифри. Загалом, на це пішло більше 13 млн грн. У другому випадку — капремонт покрівлі житлового будинку по вул. Шевченка, 3-а (по осях 1-2). “Жеківський” керівник Сергій Скрипник чомусь “забув” назвати цифру. Відразу 4 питання стосувалися видалення сухостоїв та аварійних дерев на вулицях, у паркових зонах та на території дитсадків. Начальник “Ірпіньзеленбуду” Ольга Олійнич назвала фронт проведених робіт. Член виконкому Дмитро Демчишин дивувався, чому дозвіл на роботи з видалення, кронування дерев отримують заднім числом. Йому пояснили, що є відповідна постанова КМУ. Словом, щоб на голову не впало, краще спиляти завчасно. Виявилося, що “нова редакція” на встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ “ПЖ Комфортний Дім” і ТОВ “ПЖ Комфортний Дім на Прорізній”, — виправлення технічних помилок. Варто б давати таким проектам рішень більш чітке формулювання, щоб зайвий раз люди не колотилися. Бо не так давно ухвалювали ці тарифи. Особливі питання — надання дозволу на знесення якоїсь споруди Євгенія Пунька (вул. Котляревського, 43) та демонтаж торговельного павільйону, встановленого без належно оформленої дозвільної документації. У другому випадку, це старий кіоск Київоблпреси по Гостомельському шосе, який занедбали та не продовжили на нього договір. А ось питання виконкому 11.13 щодо знесення власності Пунька узагалі якось пропустили під час голосування. Чи то випадково, чи свідомо, щоб не поширювати розголос. На останок Попсуй звернулася до членів виконкому, щоб доносили людям “правдиву” інформацію про оновлений Генеральний план розвитку м. Ірпеня. Її, наче якась манія, переслідують фантомні “маніпуляції” з боку небайдужої громади, яка вимагає, щоб до згаданого документа внесли пропозиції організацій та пересічних жителів міста. Боротьбу місцевих жителів за зелені зони (наприклад, парки Покровський, Стельмаха), яка триває десятки років, вона вже приписує собі та своєму чиновницькому оточенню. Мовляв, приходили активісти, просили залишити заказник “Мужеловський”. Ми почули, пішли назустріч. Хоча чудово пам’ятаємо, як на сесіях приймалося рішення про спорудження на його території медцентру, як вона тікала від громади, щоб не чути людей та не відповідати на їхні незручні запитання Попсуй каже: ми вивели понад 40 га зелених зон із багатоквартирної забудови та переводимо в паркові або під котеджну забудову. Не виселятимуть, мовляв, і центральну частину міста, де приватний сектор. “Оновлений Генплан потрібен кожному громадянину — це захист їхніх прав. Ми всі пропозиції від громади врахували”, — “щиро” запевняє вправна актриса. Неначе забула, що ні на громадські слухання, ні на ухвалення містобудівною радою просто не пустили “чужих”, нагнавши тітушок. А на останній сесії депутату Сергію Глиняному вона не надала можливості виступити щодо згаданого документа. Виявляється, у заплаві р. Ірпінь нема земель Ірпінської міської ради! “Наше завдання — не допустити там багатоквартирної забудови”, — про це Попсуй говорить так серйозно, наче сама не голосувала за її забудову разом зі своїми однопартійцями з “Нових облич” та тими, хто з ними ухвалює “потрібні” рішення в унісон. Роками ірпінські можновладці на чолі з відставним мером Ірпеня Володимиром Карплюком нас переконували, що заплава перебуває у межах міста, тому вони нею розпоряджаються. Довелося з ними навіть судитися. Далі знову з вуст Попсуй лине маячня: мовляв, максимум можемо поставити в рамки власників тих заплавних ділянок, щоб була котеджна забудова, садиби. Якщо земля не ірпінська, то чого влада Ірпеня нею розпоряджатиметься? На запитання щодо будівництва скандально звісної “школи” в заплаві, то головний архітектор Ірпеня Михайло Сапон запевнив, що це земля міста, споруджувати дозволено. Свою думку висловив член виконкому Дмитро Демчишин: змістити сесію, на якій затверджуватимуть Генплан, зібрати активістів та обговорити претензії. Попсуй знову “щиро” запевняла, що депутати зустрічалися з виборцями, а до міської ради щодня приходять люди, яким індивідуально роз’яснюють суть документа. А мітингуючі активісти, мовляв, “приїжджі”, виконують замовлення, вводять в оману мешканців Ірпеня. На цей дешевий фарс неможливо було дивитися без огиди. Фінальною сценою стало оголошення: сесія, прощання з померлим екс-ректором податкового університету Петром Мельником та урочисте відкриття новорічної ялинки. Незважаючи на показну відкритість, після засідання ірпінські можновладці хутко тікали від журналістської групи ІА “Погляд”, ховаючись від коментарів по своїх кабінетах.