#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Україна
Головні новини

Аудіогід для екскурсії Бабиним Яром доступний кожному

29.09.2018 1 Надiя Проценко 0

29 вересня – День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту. Із цієї нагоди був створений аудіогід для екскурсії «Трагедія Бабиного Яру» українською та англійською мовами, презентований учора, 28 вересня, у Києві біля будинку на вул. Мельникова, 44 (на початку дороги, що веде до пам’ятника «Менори»). Екскурсія передбачає зупинки, під час яких йтиметься про історію місцевості; трагедії Бабиного Яру (вбивства євреїв, ромів, хворих, українських патріотів, священиків протягом 1941-1943 років); історію Лук’янівського єврейського кладовища; сучасну меморію Бабиного Яру; Куренівську трагедію 1961 року; проекти меморіалізації Бабиного Яру. Щоб прослухати аудіоекскурсію, достатньо завантажити її як мобільний додаток на свій смартфон. Аудіотур буде розміщений в офіційному туристичному додатку Києва для смартфонів Kyiv City Guide: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.kyivcityguide&hl=uk (Android), https://itunes.apple.com/ua/app/kyiv-city-guide/id1217733441?l=ru&mt=8 (iOS). Аудіогід для екскурсії «Трагедія Бабиного Яру» створений завдяки співпраці німецько-українського проекту «Вчимося пам’ятати», Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства та екскурсійного бюро «Інтересний Київ». Довідково: 29-30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб. Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею. Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру полягло понад 100 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, комуністів-підпільників, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів. За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який саме цього дня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії. Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. Джерело: Хрещатик, Укрінформ