Асоціація рибалок України б’є на сполох: обсяг вилову риби за 30 років скоротився у 18 разів

Чи буде Україна з рибою? Адже обсяг вилову водних біоресурсів українськими рибалками скорочується: з 1 мільйона 100 тисяч тонн у 1989 році до 61,5 тис. тонн у 2018 році. Українці все частіше стали замінювати дорогі м’ясні продукти рибою, однак її в основному імпортують з-за кордону, що продовжує вбивати цілу галузь української економіки. На сьогодні у продуктовому кошику 85% риби та рибної продукції є імпортом. Тільки 15% вітчизняного виробництва. Виловом риби займаються більше 400 суб’єктів господарської діяльності, які мають квоти на спеціальне використання водних біоресурсів. На їх частку припало майже 41,5 тис. тонн риби та інших водних біоресурсів, добутих в 2018 році.

• Чорне море – 8 332,6 тонни;
• Азовське море – 16 149,7 тонни;
• причорноморські лимани – 480,4 тонни;
• р. Дунай – 246,6 тонни;
• Пониззя Дністра з лиманом та Кучурганське в-ще – 1 512,5 тонни;
• Дніпровсько-Бузька естуарна система – 2 782,7 тонни;
• водосховища Дніпра – 11 795,8 тонни;
• інші водойми – 189,7 тонни.

Азовське море Давайте ближче познайомимося, а що стоїть за сухими цифрами статистики. У 2017 році на Азовському морі було встановлено рекордний вилов в 37,5 тис.т. На папері ця цифра виглядає дійсно переконливо, чи жарт, більш ніж половина всього українського вилову, який склав у 2017 році 82 тис. тонн. Але, якщо ближче з нею познайомитися, дізнавшись, а який асортимент виловили на Азові, то стає зрозумілим, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже жалюгідному стані. Справа в тому, що більше 99,9% від усього річного вилову в Азовському морі складають три види: азовська хамса, тюлька та промислові види бичків. Тільки 136,7 тонн було виловлено на Азові в 2017 році всіх разом узятих інших видів риби і це з заявленого загального вилову в 37,5 тисячі тонн. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака всього 110кг, тоді як ще десять років тому його ловили сотнями тонн. Вилов риби в Азовському морі забезпечує більш ніж половину всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою між Держкомітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з питань рибальства в Азовському морі. Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. 24-26 жовтня 2017 року, між двома країнами був підписаний черговий протокол з рибальства на 2018 рік. Згідно з документом, загальний ліміт вилову риби для двох держав склав: хамси азовської 55 тис. т, тюльки — 70 тис. т, азовського бичка — 25, 2 тис. т. Понад 60% із загального ліміту відійшло Україні. Також ліміт вилову був встановлений і на судака (10 тонн), на пеленгаса (240 тонн), на оселедець (400 тонн), а також на інші види риб (в цілому, ліміт складе 875 тонн). 24 жовтня 2018 року в Києві проходило засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, на якому повинні були розглянути квоти на вилов риби в 2019 році . Але його було зірвано. Треба нагадати, 6 вересня РНБО ухвалила рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, а 17 вересня президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в дію цього рішення РНБО. Експерти ще тоді попереджали, що це політичне рішення може мати цілком конкретні економічні наслідки для всього Приазов’я, зокрема — для риболовецької галузі. Наприклад, слідом за ним можливий перегляд положень договірної бази двох країн по Азовському морю. Під великим питанням опиняється не лише економічна складова азовського рибальства, а й навіть фізична безпека вітчизняних рибалок. До сих пір згідно з Угодою по рибальству на Азовському морі між Україною та Росією, українські рибалки мали можливість ловити рибу по всій його акваторії. Але вони побоювалися, що з припиненням її дії у них залишиться право лише на прибережний лов. За оцінками Асоціації рибалок України, за підсумками минулого року улов азовських рибалок у п’ятикілометровій прибережній частині склав тільки 2% від усього вилову в Азовському морі. «На Азовському морі працює 45 рибопромислових суден. Якщо вони ловитимуть в прибережній зоні, то за місяць відутюжать її так, що там навіть равликів не залишиться. Буде завдано непоправної шкоди Азовському морю, і я не знаю, чи відновиться воно після цього», — застерігає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. Що відбувається з Чорним морем? Крім політичних причин, які привели до падіння вилову риби Україною в Чорному морі, існують і безліч інших, в основному екологічного характеру. Головна з них полягає в зменшені рибних запасів самого моря. Чорне море одне з найменш заселених морів на землі. На один кубічний кілометр чорноморської води припадає лише тридцять сім кілограмів біологічної маси. Так виходить тому, що життя в Чорному морі зосереджене тільки у вузькій прибережній смузі в області невеликих глибин. У кисневому шарі біля українських берегів мешкають 120 видів риб, багато з них ще в 50-х роках вважалися промисловими: камбала-калкан, кефаль, білуга, мерланг, катран, луфарь, сарган, лаврак, оселедець, морський окунь, йорж, темний горбиль , султанка, атерина, кілька, ставрида, хамса, бички. На сьогодні в промислових обсягах виловлюється лише кілька, хамса і бичок. Всі інші види вітчизняним промислом в Чорному морі виловлюються в незначній кількості. На зменшення рибних багатств впливають багато чинників:

• Забруднення акваторії. На березі моря стоять великі міста, металургійні і хімічні підприємства, чиї стоки потрапляють в море безпосередньо або ж через систему річок. З річок в море потрапляють і хімікати з сільськогосподарських полів. Так ще в 1970-ті роки вчені писали про інтенсивне забруднення поверхневого шару води завтовшки 5-10 см, в якому розвиваються мальки безлічі риб. В наслідок зникла скумбрія, яка раніше вважалася однією з промислових риб;
• Будівництво дамб на річках і браконьєрський вилов зіграли головну роль в скороченні популяції осетрових риб, які нерестяться в річках, а статевозрілого віку досягають через 10-14 років життя;
• Зниження кормової бази риби відбувалося за рахунок появи в Чорному морі в 40-х роках минулого століття хижого молюска рапана, який не мав ворогів в Чорному морі і поїдає аборигенних молюсків фільтраторів води. Через те вода в морі стає не прозорою, брудною. Ще одна причина це люди порушили кормову базу, використовуючи донне тралення, внаслідок чого при використанні важких донних тралів при полюванні за рибою просто знищувалися донні молюски – корм для риби.

Наші річки … Оцінюючи звіти рибних чиновників про вилов риби у внутрішніх водоймах в розмірі 17 тис.т., хочеться запитати, а хто дозволяє виловлювати рибу в такій кількості в наших багатостраждальних внутрішніх водоймах, які знаходяться в критичному стані? Наука? Так ми знаємо, на прикладі псевдонаукових ловів на Азовському та Чорному морі, що сьогоднішня «наука» готова за винагороду обґрунтувати хоч повне знищення рибних запасів. Ми всі бачимо, до якого стану доведені наші річки - корупція в природоохоронних структурах, браконьєрство, незаконна забудова прибережний природоохоронних смуг, що не дає річці само очистити свої води, а так само позбавляючи рибу традиційних місць нересту, все це призвело до того, що риби стало катастрофічно мало. Всі водойми країни перетягнуті браконьєрськими сітками. У річках виловлюється 17 тис.т. риби. Споживання риби в Україні в 2018 році 400 тис. тонн риби. Так невже через 4% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах? Як зберегти рибну галузь? Необхідно рибну галузь переформувати, зробивши особливий акцент на розвиток аква- та марикультури. Тим паче, що це відповідає світовим тенденціям. Авторитетна сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до розвитку рибництва. Згідно з її Програмою до 2020 р. споживчий кошик населення планети на 65 % буде поповнюватися рибою, вирощеної в аква- або марикультурі, і тільки 35 % будуть забезпечуватися надходженнями від вилову із дикої природи. Досить бездумно черпати у природи! Потрібно починати вирощувати рибу для продовольчого кошика. Адже природні ресурси не безмежні, і сьогодні серйозно виснажені. В Україні є все – і неосяжні водні простори, і іхтіологи та рибоводи світового класу для того, щоб в короткі терміни почати вирощувати риби в п’ять, шість разів більше, ніж сьогодні.

При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською Рибницею – вважають в Асоціації рибалок України.

На сьогоднішній день фахівці зі страхом спостерігають, в якому катастрофічному стані перебуває вітчизняна рибна галузь. Вона вимагає негайних кроків для її порятунку. В результаті багаторічної безгосподарності та відкритого браконьєрського мародерства наших водойм, тотальної корупції в рибній галузі, наші моря і внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Густа «тінь», яка знищує вітчизняну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів – це «заслуга» не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і чиновників, які покривають їх, маніпулюють обсягами вилову, але і несумлінних приватників, які практикують той же, щоб приховати доходи від оподаткування. Джерело: прес-служба Асоціації рибалок України