6 листопада – День визволення Києва від нацистів: згадуємо імена

Звільнення столиці було частиною масштабної Битви за Дніпро, і в цьому важливу роль відіграв Лютізький плацдарм, який було створено завдяки генералу Чибісову.

У цей день 77 років тому, 6 листопада 1943-го, війська Червоної армії під час Київської наступальної операції визволили столицю України від нацистських загарбників.

Звільнення Києва відбулось у результаті Київської наступальної операції. Вона тривала з 3 до 13 листопада 1943 року, стала частиною Битви за Дніпро, яку називають однією з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій у світовій історії.

Спогади про цю операцію досить неоднозначні і страшні

В радянські часи її оспівували як одну з найгероїчніших, а після розпаду Союзу молодше покоління почало дізнаватися страшну правду про жертви тієї битви, про участь у ній неозброєного і непідготовленого мирного населення, так званих «чорнопіджачників». Історикам ще належить дати оцінку діям радянської влади під час тієї операції.

«У ній було задіяно до чотирьох мільйонів людей з обох сторін, а втрати складали понад два мільйона осіб. Під час визволення Києва радянські війська зазнали величезних втрат, адже за негласним наказом Сталіна столицю України треба було взяти до чергової річниці Жовтневої революції», - пише Історична правда.

Втім, самовідданість бійців заслуговує на повагу.

Визволення Києва відбувалося з боку Вишгорода

Зокрема, саме неподалік цього села (а тоді Вишгород був селом) був розташований Лютізький плацдарм, з якого 24 жовтня 1943 року Ставка Верховного Головнокомандування наказала нанести головний удар.

Виконання цього завдання було доручено військам п'яти фронтів: Центрального (командувач Костянтин Рокосовський), Воронезького (Микола Ватутін), Степового (Іван Конєв), Південно-Західного (Родіон Малиновський) і Південного (Федір Толбухін).

Лютізький плацдарм

Втім, одне ім’я – людини, завдяки якій було створено Лютізький плацдарм, досі було в тіні історії. Це – генерал Никандр Чибісов.

Його ім’я стало відомим також завдяки дослідженням співробітників Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», який розташований у селі Нові Петрівці Вишгородського району – неподалік місця розташування Лютізького плацдарму.

Як зауважує завідувач відділом експозиції музею Ольга Субач, вочевидь, не останню роль у тому, що заслуги Чибісова довго замовчувались, було те, що він за роки війни «тричі не виконав наказ Ставки і командування і тричі був правий».   

До того ж Микиті Хрущову не сподобалось повідомлення Чибісова про те, що довелося зайняти його, Хрущова, дачу в Межигір’ї. Тож «із 3 листопада 1943 року кидок на Київ з Лютізького плацдарму здійснює новий командуючий 38-ю армією К. Москаленко. У з’єднаннях і частинах 38-ї армії вищої нагороди Батьківщини удостоїлися понад 200 чоловік», зазначає дослідниця.

Як повідомляв «Погляд», мосту Патона 6 листопада виповнилось 67 років.