22 лютого – початок епохи Київського метро
У цей день у 1945 році Раднарком СРСР прийняв рішення про будівництво метрополітену в столиці України.
Першим містом, у якому з’явився незвичний на той час громадський транспорт, був Лондон. Це був 1863 рік. Київ цілком міг би стати другим містом з підземкою, адже тут ідея «підземки» вперше виникла у 1884 році, однак тоді депутати міської управи побоялись впроваджувати новинку.
Кілька втрачених шансів
Вдруге ініціатива провалилась у 1916 році.
Ще один шанс почати спорудження метро в Києві був у 1917 році, однак тоді не склалося через політичну ситуацію.
«Уряд гетьмана Української держави Павла Скоропадського мав намір будувати урядовий центр і лінію метро у районі Звіринця. Та й цим прожектам не судилося збутися через те, що влада незабаром перейшла до Директорії Симона Петлюри й тема створення київського метро знову відійшла на задній план. Строго кажучи, з огляду на технологічний прогрес Російської імперії і політичні події 1917-1920 достатньо складно всерйоз сприймати вищезгадані проекти, і як же ж вони слабо нагадували ті світлі станції, яки відкрилися у 1960-му!», зауважується на сайті Київського метрополітену.
Реалізаця планів зсунулась на десятиліття
Першим містом з метрополітеном в екс-СРСР стала Москва – зазвичай в Союзі пальму першості завжди віддавали союзній столиці. Там «підземка» була запущена у 1935 році.
«У Києві 9 липня 1936 року Президія Київради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту В. Папазова «Проект Київського метрополітену». Робота була схвалена. Але геополітична ситуація, яка склалася у Європі, і поступове наростання загрози війни дещо змінило приоритети», - зазначає Київський метрополітен.
І лише після визволення Києва у роки Другої світової ідея будівництва метро у Києві почала втілюватися, принаймні документально. Ще у 1944 році розпочалися розвідувальні роботи, а 22 лютого 1945 року Раднарком СРСР прийняв рішення про будівництво метрополітену в столиці України.
«Уже до липня 1945 року були визначені три головні напрямки, за якими планувалось зводити линії метро: Святошино — Бровари, Куренівка — Сталінка (мікрорайон Сталінка знаходився в районі Деміївки. — "Погляд"), Сирець — Печерськ. На той час планувалось, що до 1950 року в Києві відкриється перша черга метро — дві лінії загальною довжиною 30,5 км, які, пересікаючись, з’єднають Святошино з Дарницею, Деміївку з Подолом. Однак реальні роботи із будівництва метрополітену були розпочаті у 1949 році», зазначає на Фейсбук-сторінці Київські історії Євген Леонідов.
Тож, як бачимо, реалізація планів зсунулась на десятиліття.
До речі, в історичних джерелах можна знайти багато цікавих фактів, і одним з таких є відомості про підземні ділянки дороги Київ – Боярка, що працювали до 1955 року.
Новаторські рішення
Отже, лише 6 листопада 1960 року в Києві нарешті відкрили метро. Перша лінія складалась із 5 станцій: від «Вокзальної» до «Дніпро».
Наземна й відкрита станція «Дніпро» стала першою станцією берегового типу, та є пам’ятником архітектури й містобудування.
Особливості київського метро
У будівництві київського метро було використано низку неординарних рішень. Зокрема, інженерам довелось проявити новаторство під час будівництва найглибшої станції метро «Арсенальна» (глибина 105,5 м).
Спорудження проміжного вестибюлю станції «Арсенальна», який будувався кесонним методом, метробудівці називають справжнім іспитом для прохідників. Адже цей вестибюль будували на поверхні. «Гігантською склянкою» назвали кияни величезне залізобетонне кільце вагою понад три тисячі тонн. Коли конструкція була готова, її спустили на потрібну глибину.
«Вісім кращих колективів вели двобій з підземними пливунами в той час, коли величезний залізобетонний стакан проміжного вестибюля, споруджений на поверхні, спускався на десятки метрів вглиб землі», -
Київський метрополітен
У 1963-му відкрито станції «Політехнічний інститут» і «Більшовик».
Далі повернулися до спорудження відкритих станцій на Лівобережжі. Наступні станції – «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця» – відкрили 1965 році разом з мостом метро.
Метро як вид транспорту, що постійно в дії, вимагає ремонту таким чином, щоб не зупиняти рух. Так, з 23 лютого на станції метро «Лук’янівська» ремонтуватимуть ескалатори. Там уже розпочався демонтаж обладнання. Іще ми інформували, що абсолютно на всіх станціях дерев’яні двері скоро замінять на протипожежні металеві, а також оновлять відеоспостереження - у київському метро хочуть краще контролювати, чи дотримуються кияни й гості столиці вимог профілактичних та протиепідемічних заходів під час пандемії COVID-19.
Також «Погляд» повідомляв, що цьогоріч вперше вагоноремонтний завод КП «Київський метрополітен» самостійно провів модернізацію рухомого складу.
Для зручності і аби бути першим у курсі найсвіжіших новин України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Щоб не пропустити найсвіжіші новини – обов’язково вмикайте повідомлення у вашому Telegram.