Згідно з давньою українською народною традицією Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо – спізнюватися до столу аж ніяк не можна. У цей день наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя – Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу.
Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині - пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали:
- Кутя
- Борщ з вушками
- Грибова юшка
- Вареники
- Голубці
- Маринований оселедець
- Мариновані гриби
- Заливна риба
- Тушкована капуста
- Квасоля
- Узвар
- Пампушки
Після вечері
Після вечері починаються забави. Малі діти бігають, залазять під стіл і там «квокчуть» —
«щоб квочки сідали» (в деяких регіонах цей обряд відбувається перед вечерею). Мати їм кидає за це в солому горішки та дрібні гроші.
Починають колядувати та зустрічати колядників, нагороджуючи їх солодощами чи грошима.
Народні прикмети
- На кутю зоряне небо – кури добре нестимуться і вродить горох.
- Місячна ніч – врожай на баштани.
- Ожеледь на деревах – вродять горіхи й садовина.
- Сніг іде – врожай на яблука.
- Іній або сніг – на мокре літо і дорід зернових.
- Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
- У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік».
Смачної вам куті, веселої родини та щасливого Різдва!