Новини
Суспільство
Культура

100 річчя Сергія Параджанова: видатного кінорежисера реабілітовано (ВІДЕО)

Через 50 років після судилища над Сергієм Параджановим, який сидів у російській в’язниці за український націоналізм, його реабілітували.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович повідомив, що Національна комісія з реабілітації реабілітувала кінорежисера, якого вважають одним з основоположників українського поетичного кіно.

"Маємо дійсно історичну новину — Сергія Параджанова реабілітовано! Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість торжествує".

Як виявилось, на засіданні в грудні 2023 року Національна комісія з реабілітації, за поданням Українського інституту національної пам’яті, реабілітувала видатного кінорежисера, вірменина, народженого в Тбілісі, який сидів у російській в’язниці за український націоналізм.

Розгляд справи підтримав Офіс президента України та українські правозахисники, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Але найбільший внесок зробив Роман Подкур та його колеги з Національної комісії з реабілітації. За фаховість, ретельність та відповідальність.

"Завдяки їм історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями".

Сьогодні, 9 січня 2024 року, минає сто років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова, кінорежисера, народного артиста України (1989 р), лауреата Шевченківської премії (1990 р.)сценариста, художника-постановника та візуального митця.

Сергій Параджанов здобув світову славу завдяки своїм фільмам "Тіні забутих предків" та "Колір граната".

Параджанов усе життя казав:

"Україна — це моя батьківщина, це моя друга батьківщина. Там я створив свій перший шедевр "Тіні забутих предків", там я став генієм, там у мене народився син. Україна мені подарувала все, і Україна мене погубила".

Саме у Києві 1964 року він презентував картину "Тіні забутих предків", яку зняв за мотивами повісті Михайла Коцюбинського.

Стрічка, знята у Карпатах, в селі Криворівня, принесла Параджанову міжнародне визнання. Зокрема, 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях (із них 24 — гран-прі).

Після виходу на екрани "Тіней забутих предків" режисер став славетним, посівши почесне місце поряд із метрами світового кіно. Історія трагічної любові Івана (І. Миколайчук) і Марічки (Л. Кадочникова) сколихнула світ.

Двадцять вісім призів на міжнародних фестивалях у двадцять одній країні, захоплені телеграми з поздоровленнями від Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Жан-Люка Ґодара та Акіра Куросави.

На прем’єрі стрічки, у київському кінотеатрі "Україна", Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл виступили, заявивши про арешти незгодної молоді.

У червні 1966 року вийшла Постанова ЦК КПУ "Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. Довженка".

Зокрема, критика стосувалася стрічок "Криниця для спраглих" (автор сценарію Іван Драч, режисер Юрій Іллєнко), "Звірте свої годинники" (Ліна Костенко, Юрій Ілляшенко), сценарій фільму "Київські фрески" (Сергій Параджанов).

1973 року радянська влада звинуватила Сергія Параджанова в "українському націоналізмі та гомосексуалізмі" та засудила на 5 років таборів суворого режиму.

На радянське керівництво тиснула світова громадськість. Французький письменник Луї Арагон у 1977 році особисто зустрічався з Леонідом Брежнєвим.

Дослідники також пишуть, що важливу роль у звільненні батька зіграв і його син Сурен. Він зміг передати копію сфабрикованого вироку Параджанова представникам міжнародної організації Аmnesty International.

В результаті Сергія Параджанова звільнили. Проте дозволу залишатись в Україні після виходу з-за ґрат режисер і художник не отримав.

До слова, у в’язниці Параджанов відкрив школу малюнка, після звільнення він вийшов з 8 сценаріями фільмів і сотнями замальовок про життя у колонії.

Останні роки жив і працював у Тбілісі. В УІНП наводять спогади Романа Балаяна, який добре знав Параджанова:

"Параджанов… любив гратися з вогнем. Багато хто це вважав (і вважає досі) епатажем. Однак, на мій погляд, це і є свобода особи. Спосіб життя, дуже органічний для Параджанова".

ЮНЕСКО оголосила 2024 рік роком Сергія Параджанова, на честь його 100-літнього ювілею.

Нагадаємо, раніше "Погляд" розповідав про письменників, які попри повномасштабне вторгнення продовжують писати та видавати книги. Події, які переживають українці вони документують у літературних творах воєнної тематики. Книги авторів розповідають про війну, допомагають пережити важкі часи та зменшити стрес, зокрема й найменшим читачам.


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.