Якою буде наукова політика України, масштабно обговорять у квітні
Наприкінці квітня 2020 року в Києві проведуть інфодень «Tour des Capitales». Це ініціатива Єврокомісії для масштабного обміну думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Одним з векторів розширення Українського дослідницького простору є напрям до Європейського дослідницького простору (ЄДП, European Research Area – ERA. ЄДП – це широке коло зв’язків та комунікацій, які виходять за географічні кордони Європи. Цей простір характеризується такими основними рисами, як: інтеграція, підсилення, структуризація, стимуляція інвестицій у R&D, освіта, зайнятість, розширення. Ці риси формують основні пріоритети ЄДП: більш ефективні національні наукові системи; оптимальна транснаціональна кооперація та конкуренція; відкритий ринок праці для науковців; гендерна рівність; оптимальний обмін науковими знаннями. ЄДП відповідає багатьом сучасним глобальним викликам, наприклад, створенню єдиного цифрового ринку у Європі.
«Tour des Capitales» проводять у форматі виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн. Під час заходу представники євроінституцій зустрічаються з урядовцями, науковцями та представниками громадських організацій, щоб зрозуміти нинішнє сприйняття та очікування від ЄДП.
«Європейська сторона підтримала нашу пропозицію щодо включення України в календар проведення «Tour des Capitales», – розповів очільник української делегації, яка відбувалась 17-19 грудня у Брюсселі, та гендиректор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус. - Уже зараз ми побачили один із ключових меседжів, який європейська сторона закладає в філософію нового ЄДП. Це щоб наука та інновації були більш видимими для суспільства, а їхній позитивний вплив на життя кожного громадянина зрозуміліший. Тобто ЄДП, який початково задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень, а згодом і інновацій, має бути більше орієнтований на вирішення системних, але конкретних практичних задач. Вони визначатимуться на найвищому політичному рівні ЄС», – зазначив Дмитро Чеберкус.
За його словами, вже зараз на рівні ЄС є конкретні приклади координації дослідницької політики з стратегічними політичними ініціативами.
«Під час засідань Комітету обговорювали роль досліджень та інновацій у ініціативі ЄС «European Green Deal». Її ціль – досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС. Це робитиметься за рахунок нульового рівня забруднення, збереження та примноження природного капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, зеленої спільної аграрної політики ЄС, чистої, надійної та доступної енергії та транспорту. І під час Комітету було особливо наголошено, що проривні дослідження та інновації мають виключну роль для досягнення таких цілей. І ми маємо не тільки усвідомлювати таку політику ЄС, а й зважати на це під час формування власної наукової політики – як на національному рівні, так і в контексті інтеграції до ЄДП», – зауважив очільник української делегації.