Як зменшити суми у платіжках за тепло у Вишгороді: радились посадовці

Сьогодні, 28 лютого, керівництво «Вишгородтепломережі» та Управляючої компанії, депутати міськради домовились провести експеримент – до кінця опалювального сезону регулювати температуру теплоносія на вході в будинок, аби показати всім, як це відобразиться на оплаті

Коли дехто з вишгородців отримав платіжки за тепло із захмарними сумами – деякі з них доходили до 30 тисяч гривень – природно, це викликало нерозуміння: ще ж за що такий «бонус», якщо сусідам нарахували удесятеро менше? Керівник КП «Вишгородтепломережа» Олександр Таран зауважив, що такі суми отримали люди, на довгий час прострочили повірку квартирних лічильників, і їм нарахували за показниками будинкового тепломіра, заклавши у цю суму ту різницю, яка виникла між показниками будинкового лічильника і суми всіх квартирних.

Відразу зауважимо, квартирними лічильниками обладнані помешкання лише у нових будинках. І якщо будинковий тепломір у них встановлено ще на стадії введення споруди в експлуатацію, то квартирні лічильники зазвичай встановлюють люди за бажанням. Як правило, бажання є у більшості, адже кому охота переплачувати? Але, пояснив Олександр Таран, якщо будинкові лічильники повіряються централізовано раз на 4 роки, то квартирні – це вже турбота самих мешканців. Але не всі  з них дисципліновано до цього ставляться. «Є будинки, де всі помешкання обладнані квартирними лічильними, окрім одного, наприклад, ось їхнім мешканцям і прийшла платіжка у 29 тисяч», зауважив керівник «Вишгородтепломережі», звернувши увагу на те, що таких – одиниці.  Але вони є.  Втім, Олександр Таран  сам не вважає суми за тепло у кілька десятків тисяч доцільними. І зауважив, що штрафних санкцій за несплату за цими платіжками не буде. Натомість розповів, що  нині направлено лист до Кабінету міністрів з проханням дати методологію розрахунку для таких випадків.

Однак навіть якщо зніметься гострота цієї ситуації, то питання – як зменшити суму в платіжках за тепло таким чином, аби це не впливало на якість послуги, залишається. Сьогодні, 28 лютого, керівництво «Вишгородтепломережі» та Управляючої компанії, депутати міськради зібралися у теплопункті вишгородського будинку 4в, що по вулиці Симоненка, аби обговорити це питання. Йшлося про те, що найбільша проблема – відсутність регулювання кількості теплоносія, що «заходить» у будинок. З’ясувалось, що подекуди будинки отримують навіть надлишкове тепло, і тоді зрозумілі нарікання людей на те, що доводиться відкривати вікна, аби в помешканнях не було спекотно.  Та ще й нинішньої теплої зими. Тим більше, що в низці будинків, особливо нових, можливість такого регулювання є – відповідне обладнання встановлене, але поки що не вирішене питання – хто саме проводитиме таке регулювання?

Втім, під час обговорення вирішили провести експеримент – до кінця опалювального сезону регулювати температуру теплоносія на вході в будинок, аби показати всім, як це відобразиться на оплаті. До речі, у будинку по вулиці Симоненка 4в тут же, під час обговорення, фахівці зменшили теплоподачу на три градуси. Експеримент «у ручному режимі» відбуватиметься у 2-3 будинках. А  далі, якщо результат усіх влаштує, обговорювати питання практичної реалізації такого регулювання у всіх будинках міста. Також йшлося про те, що потрібно розгорнути широку роз’яснювальну роботу серед населення міста з цього питання.

Втім, у деяких будинках люди «регулюють» подачу носія самостійно, хоча й навряд чи санкціоновано. Наприклад, головний інженер «Вишгородтепломережі» Олександр Дорош виявив, що у сусідньому будинку, по вулиці Симоненка 4а, який обслуговує Управляюча компанія, взагалі відключена подача теплоносія. Депутат міської ради Олексій Ростовський звернув увагу журналіста «Погляду» на те, що теплолічильники знаходяться у власності мешканців будинків, і хтось із місцевих активістів вирішив перекрити тепло. Таким чином, воно у будинок у той момент – а це було приблизно об 11 годині ранку – не подавалося. Хоча навряд чи людям було холодно. Адже стіни будинку прогріті, дім утеплений, та й на вулиці плюсова температура.

То ж, вочевидь, люди готові до регулювання температури. Щоправда, це більше стосується нових утеплених будинках. У старих хрущівках, які, вочевидь, давно потребують модернізації, такий «номер» навряд чи пройде. Хоча – експеримент покаже. І якщо завдяки регулюванню сума у платіжках за тепло жителів  «експериментальних» будинків буде істотно меншою, ніж досі, то, мабуть, усі замисляться над тим, що і будинки потрібно утеплювати, і встановлювати індивідуальні теплопункти, і вирішувати – хто їх обслуговуватиме.