Як сільський музей став національним музеєм-заповідником військового профілю

У ці дні у Національному музею-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році», що розташований у селі Нові Петрівці Вишгородського району – кілька приводів для святкувань: 20 березня виповнилось 76 років закладу. А вчора, 4 квітня, святкував свій 75-річний ювілей незмінний директор закладу Іван Петрович Вікован.

Зазвичай про музеї говорять багато і часто, а ось про їхніх співробітників – рідко. Адже їхня робота – в музейних експозиціях, наукових дослідженнях, цікавих екскурсіях.

А ось Іван Вікован у районі – відома особистість не лише у Вишгородському районі, а й в Україні.

Комендант Лютізького плацдарму

Значним чином це саме завдяки йому був створений музей-діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм», і саме він доклав чимало зусиль, щоб сільський музей став сучасним осередком військової історії національного рівня, досить відвідуваним музейним закладом, який впроваджує науковий, популяризаційний, пізнавальний компоненти, а також є потужним осередком патріотичного виховання молоді.

 ДОВІДКА. Іван Вікован народився 4 квітня 1946 року на Тернопільщині. Трудову діяльність розпочав різноробочим в радгоспі, водночас навчався у вечірній школі робітничої молоді. У 1971 році закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. На початку 1970-х років його життя пов»язане з вишгородщиною. Спочатку – на педагогічній ниві. Музей очолив у 1980 році. Змінювались локації,назва й статус музею, поповнювалися експозиції й фонди, розширювався масштаб діяльності але незмінно понад 40 років  Іван Вікован очолює заклад. Обирався депутатом Вишгородської районної ради, сьогодні є депутатом Новопетрівської сільської ради, Почесний громадянин Вишгородського району та села Нові Петрівці.

Комендантом Лютізького плацдарму назвали Івана Вікована колеги на Фейсбук-сторінці «Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Вони зауважили, що це завдяки його енергії у 1993 році збудовано нове приміщення музею, облаштовано нові експозиції, здійснено ремонтно-відновлювальні роботи на командно-спостережному пункті Першого Українського фронту.

«За час існування музею створено багато об’єктів, сьогодні музей є розвиненим та сучасним комплексом, до якого входять: музей-діорама (1993 р.), збудована на честь 50-річчя визволення Києва, пам`ятник-музей визволення Києва (1958 р.), експозиція зразків бойової техніки, каплиця Святого Георгія Побідоносця – збудована і освячена в пам’ять про захисників і визволителів міста Києва, монумент «Символ Миру» Європейської вулиці скульптур вперше встановлений на території України. Це пам’ятник воїнам-мотоциклістам, він доповнив експозицію музею новим об’єктом по вшануванню пам’яті загиблих воїнів, Стіна Пам’яті – 11 горельєфів Героїв Радянського Союзу, уродженців Вишгородського району. А також пам’ятник Невідомому Солдату на братській могилі, де поховані останки 26 захисників та визволителів Києва 1941-1943 рр», - зазначає заступниця директора «Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Тамара Сокол.

За особистий внесок під час будівництва музею-діорами «Битва за Київ. Лютізький плацдарм» указом президента України №1934 від 28.10.1993 р., Івану Віковану присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

Через терни – до нового успіху

 У житті музею були й скрутні часи. Після його розквіту і популярності 80-ті роки минулого століття, які характеризувались рекордною кількістю відвідувачів з усіх куточків Радянського Союзу та багатьох зарубіжних країн, настали важкі 90-і,  коли різко зменшилась кількість екскурсантів, а нестабільне бюджетне фінансування не давало можливості розгорнути  повноцінну експозиційну, фондову, наукову роботи. Однак у ті роки  Іван Вікован згуртував колектив навколо ідеї створення взірцевого музею і спрямувати його роботу на військово-патріотичне виховання молоді.

Нелегко було шукати джерела фінансування, однак музей не просто вистояв, а й відновив роботу на новому рівні. Закономірним підсумком професіонального підходу до улюбленої справи, якісного виконання складних завдань, ініціативи та ентузіазму, злагодженої роботи  колективу музею під керівництвом його незмінного директора стало надання музею статусу Національного відповідно до Указу Президента України від 14.05.2008 р. №437.

ДОВІДКА. Іван Вікован – єдиний в Україні серед музейних працівників повний кавалер ордена «За заслуги». Отримав більше 25 відомчих нагород, серед яких Казахстану і Білорусі. Має численні почесні відзнаки, серед яких -  нагрудний знак «Знак пошани» від Київського міського голови, Грамотою Верховної Ради,, орден Святого Георгія Побідоносця, медаль «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ та І ступеня, ювілейну медаль «Двадцять років незалежності України», відзнаку Міноборони – медаллю «За сприяння Збройним Силам України» тощо. До 75-річчя ветерана музейної справи нагороджений грамотою Вишгородської районної ради та Вишгородської райдержадміністрації.

Тамара Сокол зауважила, що новою сторінкою у діяльності музею стали події2014 року, коли відбулася Революція Гідності, коли було анексовано Крим і, розпочався збройний конфлікт на Сході України.

«Завдяки праці Івана Петровича фондове зібрання музею поповнилось чисельними експонатами, вагоме місце займають речі, пов’язані з Героями Небесної сотні та учасниками АТО. У музеї створено експозицію «Твої сини, Україно!» – спільний прєектом Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», ВГО «Союз народна пам’ять» та благодійного фонду «З відкритим серцем у майбутнє» та волонтерів, вона постійно поповнюється новими експонатами та вітринами. Продовжено ділові стосунки та налагоджено нові зв’язки з приватними колекціонерами, музеями, громадськими організаціями, пошуковцями, ветеранами Другої світової війни, учасниками бойових дій в зоні АТО та їхніми рідними», -

Тамара Сокол

Заслужена пошана й авторитет

Також колеги Івана Петровича зауважують, що він не лише багато зробив для розвитку музею. У його активі – й громадська робота, він користується заслуженою повагою і авторитетом. «У Нових Петрівцях всі знають, що за будь-яких обставин, з різних питань, за консультацією, порадою чи допомогою, можна звернутися до Івана Петровича», - зазначають колеги, і бажають ювіляру натхнення та горіння у щоденній праці, реалізації нових проектів і задумів, вдячних відвідувачів та щирих друзів.

Всі переконані, що музей-заповідник і далі буде острівцем пам’яті, місцем, де можна багато дізнатися і багато про що замислитися.  

У Києві з’явився новий арт-об’єкт – проєкт «Сад світла» у Києві з муралом, присвячений пам’яті української режисерки Юлії Гасиліної.

На жаль, не всі музейні заклади нині стабільно працюють. Як повідомляв «Погляд», столичний музей просто неба розпродає тварин.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.