Вишневе і фарфор: історія кераміко-художнього заводу ХХ століття
Майже століття тому в 1924 році був заснований один з найвідоміших українських фарфорових заводів ХХ ст.– Київський експериментальний кераміко-художній завод.
Завод розташовувався у м. Вишневе. Спочатку там виготовляли барвники і деколі, розробляли нові зразки розписів, проводили технологічні дослідження. У 1934 році на базі майстерень і лабораторій було створено Київський експериментальний керамічний завод. У його структуру входили майстерня керамічних фарб, хімічна лабораторія, майстерня художнього оформлення фарфору, дослідна лабораторія художньої кераміки.
У 1943 р. розпочалася післявоєнна відбудова заводу, виробництво відновилося 1945 року. На підприємстві розробляли фасони столового, чайного, кавового посуду, створювали декоративні вази, тарілки, блюда, сувенірну продукцію. Також на Київський завод покладалася місія вироблення загальної стилістики фарфору й фаянсу України.
У 1940-х рр. на заводі вперше було широко запроваджено технологію оздоблення виробів петриківським розписом, який розробляли і втілювали народні майстри Г. Павленко-Черниченко, В. Павленко, М.Тимченко, В. Клименко-Жукова. Характерні особливості петриківського рослинного орнаменту, насиченість фарб, своєрідність техніки виконання виявилися цілком придатними для розпису фарфору. Мотивами квітів, плодів, ягід і птахів розписували миски, тарілки, сервізи та монументальні декоративні вази.
Також у післявоєнний період на заводі запровадили виготовлення фарфорової пластики. Перші роботи 1940 – 1950-х рр. ще позначені рисами станковізму. Однак поступово твори набули декоративних якостей, образи сповнилися людяності й теплоти. Важливе значення відводилося кольоровому оформленню. Митці у своїй творчості часто зверталися до національної тематики. Найвідомішими художниками та скульпторами порцеляни були В. Щербина, О. Жникруп, С. Голембовська, О. Рапай. О. Сорокін та ін.
У 1990-х рр. серед продукції збільшилася частка сувенірів – кухлі для пива, подарункові чашки. Знайшла втілення у фарфорі сакральна тематика – скульптурки святих, великодні яйця, свічники тощо. У 1993 році підприємство було приватизовано колективом і отримало назву ВАТ «ДЕФФА». Однак недосвідченість у веденні бізнесу спричинила його закриття 2006 року.
Якість продукції відповідала світовим стандартам і була однією з найкращих у країні. У своїй діяльності завод орієнтувався на досягнення європейського фарфору, завод підтримував виробничі й культурні зв’язки з підприємствами Чехії та Німеччини, брав участь у міжнародних виставках, експортував продукцію за кордон.
Національний музей українського народного декоративного мистецтва