#міська рада #міська рада #Розслідування #ірпінь #Карплюк #міська рада #Розслідування #Діти #ірпінь #міська рада #Освіта #ірпінь #екологія #ірпінь #історія #міська рада #Освіта #ирпень #Діти #ірпінь
Новини
Вишгород
Культура

Віртуальний музей бортництва запрошує до експозиції

05.11.2020 1 Косянчук Інна 0

Завершився національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», одним з медіапартнерів якого є інформаційна агенція «Погляд». Учасники і експерти проєкту підбили його підсумки.

Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» упродовж чотирьох з половиною місяців реалізовувався у трьох областях –  Київській, Житомирській та Рівненській за підтримки Українського культурного фонду. Фактично вперше в Україні на бортництво звернули масштабну увагу, здійснивши дослідження промислу в сучасному аспекті на кроссекторальному рівні та  його популяризацію серед широкого кола українців, звернувши увагу, окрім історико-культурного,  на низку не менш важливих аспектів, зокрема, екологічного й економічного. Одне з досягнень проєкту - те, що на Київщині знайдено осередки давнього промислу.

Намічене вдалося реалізувати повністю

Під час реалізації проєкту було створено низку продуктів, спрямованих на зацікавлення давнім промислом широкої аудиторії. Зокрема, це Віртуальний музей бортництва, до якого можна завітати за посиланням, онлайн-урок для школярів з бортництва, видання повнокольорового іміджевого альбома та серії листівок про бортництво.

Під час проєкту було організовано низку онлайн та офлайн заходів, які підтвердили жвавий інтерес суспільства до проблематики проєкту. Це, зокрема, фотовиставка «Борть. Життя. Полісся», яка відбулася у Національному музеї народної архітектури і побуту України, онлайн-урок з бортництва та конкурс дитячого малюнка «Якби я був бортником».

Про інтерес дослідників свідчить участь значної кількості науковців та краєзнавців у науковій онлайн-конференції «Бортництво Полісся: національна традиція у сучасному вимірі», яка відбулася фактично у міжнародному форматі. Учасники конференції відзначали, що зібрані під час реалізації проєкту матеріали заслуговують стати основою досьє для номінування традиції до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

І учасники проєкту, й експерти були одностайні у тому, що намічене вдалося повністю реалізувати, і навіть зробити більше, ніж планувалося спочатку.

Тож і думки учасників проєкту, й оцінки та відгуки експертів були одностайні: справа вдалася на найвищому рівні, а креативність, інноваційність і масштабність проєкту варта того, щоб досвід проєкту було взято на озброєння під час підготовки інших подібних проєктів.

Досі роль бортництва ще не достатньо розкрита

Влада Литовченко, ініціатор і куратор проєкту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук

Одним з масштабних напрацювань проєкту є створення Віртуального Музею бортництва, який нині працює у вільному доступі. Це єдина за своїми масштабами платформа, яка у повному обсязі презентує традицію бортництва в Україні. У розділах сайту зібрано статті, відео та фотогалерея, експозиція, тривимірні моделі приладів для бортництва. Також там створені віртуальні філії музеїв трьох областей, де є бортницькі експозиції. Також унікальність Віртуального музею бортництва – у тому, що тут  зібрано єдиний фотомасив усіх даних про бортництво. Ці знімки також включені до іміджевого фотоальбому «Бортництво Полісся», де вміщено 16 наукових статей провідних науковців і краєзнавців, які розробляли цю тематику.

Загалом традицію бортництва не варто розглядати виключно в контексті хобі чи ремесла. Ця півторатисячолітня традиція дуже значуща для України. Досі роль бортництва ще не достатньо розкрита, висвітлена і презентована. Раніше вважалося, що осередки бортництва в Україні існують лише на Житомирщині та Рівненщині. Проте нам вдалося знайти локальні осередки на Київщині, тож будемо створювати облікову картку і подавати на розгляд експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики, аби розширити ареал бортництва в Україні.

Внести бортництво до НКС ЮНЕСКО

Єлизавета Богуцька, народний депутат України

Внесення бортництва до національного списку нематеріальної культурної спадщини вже відбулося – зробити таке досьє було непросто. Тепер потрібно до цього переліку додати Київщину. Окрім національного списку, потрібно домагатися включення українського бортництва до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Велику роль у популяризації бортництва як історико-культруного феномена та туристичного чинника грає і його популяризація, охоплення широких верств населення. То ж, можливо у Вишгороді також варто започаткувати відповідні фестивалі, як заходи, що завжди відзначаються великим зацікавленням з боку як місцевих жителів, так і туристів.

Такі речі формують нашу ідентичність

Світлана Фоменко, заступник міністра культури і інформаційної політики України

У цьому році розглядатиметься транскордонна номінація до переліку елементів нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО, поданого Білоруссю і Польщею. І якось дивно виглядає це досьє без Українського Полісся. Україна обов’язково надасть всебічну підтримку, щоб доповнити це досьє і приєднатися до цієї транскордонної номінації. Навіть за мапуванням можна побачити, що ця традиція є з тієї сторони – а тут якась біла пляма, лакуна, ніби її ніколи не існувало. Це я про політичний вплив на збереження нематеріальної культурної спадщини. Завдання держави в цілому і нашого міністерства зокрема - не просто зафіксувати, зберегти ці тисячолітні традиції, нам важливо, щоб вони передавались наступним поколінням. Саме такі речі і формують нашу ідентичність, ними потрібно пишатися, усіляко підтримувати і відкривати світу.

Бортництво - екокультурне і етнокультурне явища

Галина Бондаренко, науковий керівник проєкту, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ, кандидат історичних наук

Ми європейська країна, і традиції бортництва у нас ніколи не зникали. Українське бортництво широко не представлено у світі, тому, що воно  мало популяризувалося, то ж про нього мало знають. Одне із завдань проєкту – ліквідувати й цю прогалину. Планую написати довідку про проєкт до BBC з посиланнями на наші дослідження, адже вони варті уваги.

Також хочу звернути увагу на те, що світове наукове товариство закликає приділити промислу як екокультурному і етнокультурному явищам належну увагу. В Україні бортництво активно розвивалося ще в двадцяті роки ХХ століття. Після появи рамкових вуликів не раз встановлювалися заборони на бортництво, і бортники мігрували глибше в ліси, аби його зберегти. Тим часом нині світова спільнота занепокоєна масовою загибеллю бджіл. А бортництво, може допомогти зберегти популяцію бджіл, адже традиційно бортні колоди встановлюються у лісах, куди агресивна людська діяльність поки що не сягає.

Такі матеріали мають бути в архівах

Анатолій Хромов, голова Державної архівної служби України

Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» чітко вкладається в стратегію розвитку архівної галузі, яку ми розробили і впроваджуємо. Ми повинні мати доступні, спроможні, прозорі і відкриті архіви. У короткі терміни організувати пошук даних у різних архівах було певним викликом для нас, але ми впоралися.

Задля того, щоб і через 100 років дослідники могли звернутися до тематики бортництва, знайти необхідну інформацію, Держархів готовий прийняти матеріали проєкту для зберігання у будь-якій архівній установі.

Чотири сильні сторони проєкту

Юлія Федів, виконавчий директор Українського культурного фонду

Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» відрізняється від інших низкою особливостей. Хочу звернути увагу на чотири сильних сторони проєкту. Перша з них – це його кросрегіональність, адже небагато аплікантів Українського культурного фонду подають проекти, спрямовані на міжрегіональну співпрацю. Друга сильна сторона – робота з великою кількістю цільових аудиторій. Третя – широке використання можливостей діджиталізації, зокрема, створення віртуального музею бортництва тощо. Ще одна сильна сторона проекту – його сталість, той накопичувальний ефект, поштовх до якого дали дослідження.

Сподіваємося, надалі до Українського культурного фонду надходитиме більше проєктів, орієнтованих на міжрегіональне співробітництво, адже вони дають досить цікаві результати.

Наше Полісся багате на традиції

Любов Романюк, начальник управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації

Ми мали за честь працювати у цьому проєкті. Адже Рівненщина, як і Київщина  і Житомирщина, є базами, де розвивалося бортництво, де збереглися його традиції, де можна відстежити історію і сучасний стан цього напрямку. Рівненщина надзвичайно багато уваги приділяє збереженню нематеріальної культурної спадщини. Наше Полісся багате на традиції, і ми надзвичайно щасливі, що пані Влада з  її командою завітали на Рівненщину, на Сарненщину і ми побачили нові можливості й напрямки, якими надалі будемо рухатися.

Зокрема, запланували у Сарненському  історико-етнографічного музеї обговорити не лише поетапні кроки на наступний рік, а й   міжрегіональні програми, які – я переконана – можуть подолати навіть кордони.

Все це надзвичайно важливо. Адже у синтезі туристичної й історичної складових можна підняти на новий рівень кожен регіон зокрема і Україну загалом. Ми  нині готуємо документи про внесення низки об’єктів до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, бо хочемо, щоб про них говорили, щоб про них знали. То ж Рівненська обласна держадміністрація, Рівненська обласна рада, увесь Рівненський регіон надзвичайно вдячні за цей проєкт, і готові до подальшої співпраці.

Старовинна традиція в сучасному контексті продовжується

Максим Обшта, директор департаменту культури, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації

Хочу подякувати від імені головиЖитомирськоїоблдержадміністрації ОДА Віталія Бунечка, від департаменту культури, молоді та спорту ОДА, від усієї Житомирщини, що нас долучили до цього проєкту. Дякую ініціатору проєкту - Вишгородському історико-культурному заповіднику, Українському культурному фонду, міністерству культури та інформаційної політики. Наші молодь і діти також долучилися до давньої традиції, зокрема, взяли участь у конкурсі малюнків у межах цього проєкту, тощо.

2018 році бортництво було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Сюди увійшла й Житомирщина, яка багата традиціями стародавнього промислу, котрий передається з діда-прадіда донині. На півночі нашої області збереглися всі ці традиції. А Національний проєкт є не просто підтвердженням існування бортництва, а й промоцією подальшої його підтримки. То ж старовинна традиція в сучасному контексті продовжується. Ми будемо використовувати здобутки й напрацювання проєкту.

Сподіваюся, що це не останній проєкт щодо збереження і популяризації нематеріальної культурної спадщини. Ми працюємо сьогодні над іншими елементами, які теж будемо подавати для внесення до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Ми завжди готові до співпраці. 

Проєкт кроссекторального рівня

Олена Іщенко, заступник директора Українського центру культурних досліджень

Український центр культурних досліджень, відповідно до своєї статутної діяльності, здійснює  моніторинг елементів нематеріальної культурної спадщини, а також усіх заходів, пов’язаних з їхньою охороною. То ж ми чотири з половиною місяці стежили за реалізацією Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі».  Проєкт був надзвичайно цікавий і позитивний.

Потрібно відзначити і надзвичайно великий кроссекторальний рівень цього проєкту, і серйозну роботу його учасників та експертів. Переконана, що істотні результати проєкту нам підтвердять і моніторинги, які ми будемо проводити найближчим часом з керівними підрозділами в областях – на Київщині, Рівненщині й Житомирщині.

Одне з досягнень проєкту  - створення віртуального  музею бортництва. Дуже хочу побажати своїм колегам не зупинятися, спільно працювати з нами. Адже в Україні діє  є віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини, яким опікується Український центр культурних досліджень. Я сподіваюсь, що ми надалі об’єднаємо зусилля і зорганізуємо нові цікаві проєкти – пізнавальні й корисні не лише для України, а й для світу. 

Побували в глибинці Сарненського району

Вікторія Дашко, директор Сарненського історико-етнографічного музею 

На мою думку, у нашому житті все відбувається вчасно. Так само – і Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі»  та участь у ньому Сарненського  історико-етнографічного музею.  

Бортництво як промисел є стародавнім, але приємно, що він зберігся на нашому Поліссі. Збереглися бортники, які отримали досвід, традиції зберігають з дідів-прадідів. Нам, як музейникам, дуже близька тематика науково-дослідницьких експедицій, які нам вдалося організувати, зокрема, на Рівненщині, і в яких ми брали участь як партнером цього унікального Національного проєкту. Побували в глибинці Сарненського району, поспілкувалися з бортниками. Багато цікавої інформації нам вдалося зафіксувати – сфотографувати, записати, і це стане матеріалом для подальших досліджень.

Хочу подякувати ініціатору проєкту - пані Владі Литовченко – за довіру, за співпрацю, і сподіваюся, що наше співробітництво продовжиться. А Вишгородському історико-культурному заповіднику бажаю подальших цікавих проєктів.

Проєкт дав новий поштовх темі бортництва

Анна Вжесінська, директор Олевського краєзнавчого музею:

Для Олевщини тема бортництва насправді не нова, ми знаємо, що це таке, ми борті бачимо постійно, багато хто знайомий з бортниками. До того ж, назва річки, яка протікає уздовж Олевського району – Уборть –  також пов’язана з бортництвом. Однак досі ніхто не сприймав даній промисел як унікальний, як такий, що  зберігся з діда-прадіда у первозданному  вигляді. Це знали лише науковці, які переймаються цією тематикою, вивчають, поширюють, розробляють і презентують туристичні маршрути.

А Національний проєкт дав новий поштовх темі бортництва. Він надихатиме нас усіх популяризувати цю тему, навіть, можливо, розширить ареал бортництва.

Вагомою віхою проєкту є те, що бортники відчули, що вони важливі. Вони роблять свою роботу, яка є частиною їхнього життя. А тут – на них звернули увагу, до них завітали, зокрема, Віктор Ющенко побував у гостях у  у Миколи Ренкаса. Це для бортників не лише приємно, а й наштовхує на нові ідеї. Зокрема, Микола Ренкас навіть панує облаштувати свій музей бортництва і культури Полісся у Рудні-Перганський.

Приємно, що молодь долучається до давнього промислу. Ми знаємо, що син бортника Анатолія Скуміна Андрій також допомагає батькові, переймає його знання.

Завдяки проєкту діти також більше дізналися про бортництво – через онлайн-урок та конкурс малюнка на який відправили понад 100 дитячих робіт з Олевського район. Неочікувано, але з’ясувалося, що дітям це дуже цікаво.

Об’єднуючим фактором проєкту є створена у його межах онлайн-платформа. Але не тільки це. Завдяки проєкту, об’єдналися дослідники, музейники, а  співпраця – це дуже важливо. Загалом проєкт відіграв важливу роль у житті регіону, і це дуже круто. Я щаслива, теж доторкнулась  до цього проєкту. Тепер у нашому музеї теж є чудова дошка з QR-кодом і з посиланням до віртуального музею. Це дуже цікаво, інноваційно для нашого музею. То ж продовжуємо працювати,  поширювати тему бортництва, популяризувати і зберігати його.

ДОВІДКА. Ініціатор Національного проєкту "Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі" – Вишгородський історико-культурний заповідник. Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей, Олеквський краєзнавчий музей. За підтримки Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації. Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.

Як повідомляв "Погляд", українська Вікіпедія проводить конкурс «шкільних» статей.