Новини
Новини Київської області
Суспільство
Культура
Події

Віра Виноградова створила нинішній музей Ханенків


Другого жовтня відійшла у засвіти Генеральний директор  Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Віра Іллівна Виноградова. Прощання відбудеться 4 жовтня в церкві на Байковому кладовищі о 14:30. Автобуси збираються біля Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків о 14:00.

 Віра Іллівна Виноградова була високоосвіченим фахівцем музейної справи, справжнім патріотом культури й мистецтва.  Вона, перша директорка Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за незалежної України, фізично підняла музей з руїни, реанімувала та завершила проект реконструкції Дому Ханенків. Віра Іллівна, яка віддала музею майже 25 років свого життя. доклала великих зусиль до завершення ремонтно-реставраційних робіт в приміщенні музею та створенню унікальних для України експозицій: мистецтва країн Європи (відкрито в особняку Ханенків по Терещенківській, 15 у 1998 році) та Азії (Терещенківська, 17, відкрито у 2006 році). У середині 2000-х відкрила першу в історії музею розгорнуту постійну експозицію Азії,.

«Саме Віра Іллівна створила нинішній Музей Ханенків. Своєю енергією вона вдихнула нові сили у досвідчених працівників та запросила до музею нову генерацію мистецтвознавців, культурологів, істориків, філологів. Вони впровадили нові стандарти й практики наукової роботи, музейної освіти, соціальної турботи та комунікації, обліку, збереження та реставрації, фінансової справи та господарювання. Як керівниця вона ретельно добирала фахівців, а потім давала їм свободу. Довіряла і всіляко підтримувала, захищала, просувала. Уміла почути і побачити суть у новому і незвичному. Відчувала гуманістичну місію музею серцем», із сумом повідомляє Музей Ханенків.

«В.І. Виноградова ініціювала повернення музею імен засновників (згідно з заповітом Богдана Ханенка), доклала титанічних зусиль до масштабних якісних перетворень музею, впровадження нових форм роботи та активізації основних форм діяльності. За свою віддану працю Віра Іллівна була удостоєна Почесного звання «Заслужений працівник культури України» (2004) та Ордену «Великого князя Володимира» Золотий хрест ІІ ступеня (2008). Світ втратив чудову людину, професіонала з великої літери, віддану громадянку й патріотку.  Департамент культури глибоко сумує за втратою Віри Іллівни та висловлює щирі співчуття рідним і близьким. Царство небесне», йдеться в повідомленні.

Нинішній Генеральний директор музею Катерина Чуєва зазначила: «Віра Іллівна Виноградова належала до того покоління музейних фахівців, яким пощастило вивчати археологію та музеєзнавство під керівництвом легендарних викладачів Київського університету - Лазаря Славіна, Галини Мезенцевої та інших. Від того часу вона не лише зберігала певний «сентимент» до поля й археологічних експедицій, а й наводила цей вишкіл, методики й підходи як приклад, коли йшлося про підготовку фахівців та стандарти музейної справи. До Музею Ханенків (тоді ще Київського музею західного та східного мистецтва) вона прийшла 1994 року, маючи за плечима вже значний досвід роботи як безпосередньо в музеях, так і в органах управління, прийшла у складний для музею період капітального ремонту, який, здавалося, не мав кінця. Дві черги реставрації були завершені протягом 10 років - вже 1998-го відкрилася оновлена експозиція європейського мистецтва в Домі Ханенків (Терещенківська, 15), 2006-го - нова експозиція азійського мистецтва (Терещенківська, 17). Це був потужний старт нового етапу в історії музею. Внесок Віри Іллівни у розвиток Музею Ханенків та музейної справи України, безумовно, знайде своїх відданих дослідників. Власне, усім нам ще належить осмислити його і усвідомити у повній мірі цінність досвіду роботи з фахівцями такого рівня. Мені пощастило розпочати роботу в музеї 1998 року, одразу після школи. Віра Іллівна і старші колеги стали моїм університетом музейництва - їхній досвід, передані знання і настанови безцінні і я глибоко вдячна за це. Завдяки Вірі Іллівні я стала такою, якою є сьогодні. Звістка про відхід Віри Іллівни застала мене далеко від України і, на жаль, я не матиму можливості попрощатися... Мої глибокі співчуття рідним і близьким Віри Іллівни. Світла пам‘ять Вірі Іллівні Виноградовій...».