Відразу два човни-довбанки з’явилися у Вишгороді

10 травня у Вишгородському історико-культурному заповіднику поповнилась експозиція човнів-довбанок. Тепер тут – уже три таких експонати, які знаходяться на подвір’ї музею давньоруського гончарства.

Перша довбанка прибула сюди в лютому. Її придбали у 40-річного жителя Новосілок Руслана Стукача, а виготовив її ще його дід. За словами провідного наукового співробітника ВІКЗ Вадима Перегуди, цінність її в тому, що вона добре збереглася. Більше того, цей човен хотіла придбати кіностудія імені Довженка, але завдяки щасливому випадку він тепер знаходиться в музеї і доступний всім для огляду. Меценатом стала директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.

Звичайно, цікаво було б знайти довбанки пізнішого часу, але на Київському Поліссі це вже практично неможливо – у 1943 році під час форсування Дніпра всі такі човни були знищені.

Два нових експонати виготовлені в середині минулого століття. І вони не в такому доброму стані, як перший, на жаль, час робить своє. Ці довбанки привіз з етнографічної експедиції до села Пірново Вишгородського району завідувач музею давньоруського гончарства Олександр Кочубей. Він розповів, що дістав їх з дна старого русла Десни. Одна належала літньому жителю Пірново Віктору Івановичу (прізвище чоловік відмовився називати), який розповів, що її зробив у 1952 році його прадід, а Віктор Іванович, тоді семирічний хлопець, допомагав. Потім він на цій довбанці рибалив, але від часу вона зносилась. Інший човен свого часу був подарований прадідом 18-річному жителю Пірново Андрію.

Обидва човни жителі Пірново з радістю подарували Вишгородському історико-культурному заповіднику. Отже, можна буде побачити, як виглядали довбанки «фірмового» стилю Київського Полісся.

Директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко зауважує, що це справді велика удача і безцінна знахідка – знайти такі експонати. «Вони дуже добре характеризують життя і побут жителів Київського Полісся, до якого входить і Вишгородський район. Ця територія дуже потерпала від повеней, і в певні періоди річка так розливалась, що людям не залишалось іншого способу пересування, окрім човнів. То ж такі довбанки були скоріше необхідністю, і без них не обходилось практично жодне домашнє господарство. Добре, що завдяки небайдужим людям у музейному закладі з’являються експонати, які дають змогу скласти повніше уявлення про життя і предмети побутового вжитку регіону», – зауважує Влада Литовченко.

У музеї ці довбанки залишаться у такому вигляді, у якому вони є зараз. Їх лише буде законсервовано. Ця процедура потрібна, аби зупинити процес подальшого руйнування.

Втім, такі човни у Вишгородському районі – не лише музейні експонати. Як з’ясувалося, вони ще й досі у вжитку. Так, Андрію з Пірново прадід подарував не одну, а дві довбанки. Одна з них нині у Музеї давньоруського гончарства, а на другій Андрій і досі з задоволенням рибалить. І каже, що нікому її не подарує і не продасть.

Джерело: прес-служба Вишгородського історико-культурного заповідника