Відомі українці взяли участь у фотопроєкті "Писанки Київщини" (ФОТО)

Ініціатором та організатором проєкту виступила Влада Литовченко та КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник" у партнерстві з фотостудією ETHNO FASHION by POTLOVA в особі Катерини Потлової.

Писанки надані відомою українською писанкаркою Зоєю Сташук.

"Фотопроєкт "Писанки Київщини" має на меті популяризувати традиції писанкарства, у тому числі Київщини, через поєднання традицій, символіки, сучасності та єдності поколінь. Показати, що українська писанка є не лише унікальною традицією, а й символом відродження та єднання українців у часи війни", - зазначила директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.

Унікальність проєкту полягає в залученні відомих українців — культурних діячів, науковців, військових, волонтерів, громадських діячів, які презентували писанки Київщини: Зоя Сташук, Ольга Сумська, Тарас Кремінь, Влада Литовченко, Люк Якобс, Надія Матвеєва, Катерина Потлова, Тетяна Власова, Тетяна Вишняк, Анна Максимчук, Валентина Дем’ян, Володимир Щибря, Оксана Полонець, Крістіна Столока, Ігор Степурін, Віталій Борисюк, Ганна Борисюк, Олена Шуст.

Писанки Київщини вирізняються своїми кольорами та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини цього регіону. У центральній, східній та південній частинах Київщини домінують жовто-червоно-чорні кольори, що символізують сонце, тепло та родючість. Орнаменти цих писанок часто мають солярні символи, такі як зірки та свастики, що асоціюються зі світлом і відродженням. Також часто зображуються дерева життя — символи нескінченного розвитку та зв'язку між поколіннями. Відомі й рослинні мотиви, що виражають повагу до природи та її циклічних процесів. На заході та південному заході Київщини колірна палітра переважно жовто-зелено-червона, що підкреслює гармонію з природою і родючими землями. Орнаменти в цих регіонах здебільшого рослинні. Ці особливості писанок відображають глибоке шанування традицій та символіку, яка передавалася з покоління в покоління.

"Вже 33 роки я роблю писанки — написано вже близько восьми тисяч. Це реконструйовані музейні колекції, відтворені колекції за рукописними зошитами та за друкованими виданнями, авторські колекції. Я досліджую писанку щоденно, й джерело не вичерпується" -

розповідає писанкарка Зоя Сташук

Я пишу писанки у період між зимовим та літнім сонцестоянням, як писали наші пращури у дохристиянські часи. Але зазвичай від Стрітення до Трійці. У дні перед Великоднем я долучаю до творення писанок всіх охочих навчитися писати писанки. Тисячі моїх учнів пишуть писанки по всіх світах.

У світлі свічок, у відблисках позолоти, серед співу церковного дзвону народжувались образи, в яких поєдналися майстерність, історія та душа. Знімання відбувалися в трьох унікальних просторах, кожен із яких додавав проєкту свого особливого звучання:

• у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, сакральному серці Києва, де кожна писанка, знята на тлі фресок, набувала значення оберега й молитви;

• у Центрі фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, серед старовинних рушників і народних строїв, де оживали голоси поколінь;

• в етностудії Катерини Потлової, де поєднується сучасність та традиції, фольклорні мотиви та світові модні тренди.

"Я завжди шукаю натхнення в нашій культурній спадщині, і писанка є одним із найяскравіших її проявів",– зазначає дизайнерка прикрас та аксесуарів Катерина Потлова

Для мене було почесно приймати таких видатних особистостей у своїй етностудії, де кожен елемент інтер’єру підкреслює глибину та естетику української культури".

Проєкт "Писанки Київщини" підкреслює, що культурне різноманіття є не лише нашою спадщиною, але й джерелом натхнення для майбутніх поколінь.

Фотопроєкт сприятиме підвищенню обізнаності суспільства про українську писанку як унікального елемента НКС, популяризації традицій писанкарства, зокрема, Київщини.

А також інтегруватиме цей елемент у глобальний культурний простір.

Нещодавно, міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини на 19-й сесії визнав українську писанку культурним надбанням людства.

Також, у фондовій колекції Вишгородського історико-культурного заповідника зберігається глиняне яйце-писанка давньоруського часу, знайдена під час розкопок у давньоруському кварталі гончарі .

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.