У Єревані – протести й захоплення урядових будівель

Вірменія, Азербайджан і Росія підписали тристоронню угоду про припинення військового конфлікту у Нагірному Карабасі.

Цієї осені у Нагірному Карабасі знову загострилась ситуація. Знову – адже перший виток боротьби Вірменії й Азербайджану за контроль над територією розпочався ще 1994 року. Ту війну багато ЗМІ порівнює з подіями, які відбуваються зараз в Україні на Донбасі. Цього року загострення відбулося знову.

Новий виток ескалації

З історії питання. «Нагірний Карабах уже вдруге за цей рік і вкотре за останні тридцять став гарячою точкою на мапі світу. І Вірменія, й Азербайджан називають регіон своїм. Баку вимагає повернення окупованих Вірменією територій та щонайбільше автономії Нагірного Карабаху у своєму складі; натомість Єреван вважає невизнану Нагірно-Карабаську республіку своєю. Історія Нагірно-Карабаського конфлікту тягнеться кількасот років; що буде зараз — прогнозувати вкрай складно», зауважує hromadske.ua.

 З 27 вересня розпочався новий виток ескалації, який ЗМІ називають найбільшим після подій 1994 року. Під час воєнних дії фіксуються втрати у військовій техніці, загиблі й поранені як серед військових, так і серед мирного населення.

У вівторок, 10 листопада, Вірменія, Азербайджан і Росія заявили, що підписали угоду про припинення військового конфлікту в регіоні після більш ніж місяця кровопролитних дій. Про це повідомляє REUTERS.

Деталі угоди

Європейська правда інформує про деталі угоди. Зокрема, згідно з нею, Азербайджан та Вірменія зупиняються на займаних ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з'єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент Російської Федерації. 

«Таким чином Вірменія втрачає контроль над всіма територіями "поясу безпеки" навколо Карабаху, окупованими нею в 90-х. Вона зберігає контроль лише над частиною Карабаху, а також у Лачинському коридорі, безпеку якого гарантуватимуть росіяни. Чисельність російського контингенту складуть 1960 військових, а їхній мандат триватиме 5 років із правом пролонгації. До слова, нескладно передбачити, що межі зон, які контролюватиме Єреван, ще можуть бути предметом суперечок та зіткнень», йдеться у повідомленні.

Окрім того, за даними ресурсу, Вірменія – в обмін на збереження Лачинського коридору - гарантує Баку транзит вірменською територією між основною частиною Азербайджану та анклавом у Нахічевані.  Також у Нагірний Карабах під контролем Верховного комісара ООН у справах біженців повертаються внутрішньо переміщені особи і біженці. Вочевидь, це вірмени, котрі втекли від війни за останні півтора місяця, а також азербайджанці, які ще у 1990-і були змушені залишити Карабах. 

Пашинян заявляє про тиск

«Не менш важливим є те, чого в угоді немає. Вона не містить жодної згадки про майбутній особливий статус Нагірного Карабаху, на що згодом окремо звернув увагу азербайджанський президент Ільхам Алієв», зазначає Європейська правда. 

REUTERS зауважує, що це рішення було прийняте під тиском військових. «Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у вівторок, що прийняв рішення про підписання угоди про припинення вогню щодо Нагірно-Карабахського регіону після того, як армія наполягала на цьому», йдеться у повідомленні.

Опозиція хоче анулювати угоду

У  Баку цю заяву назвали оголошенням капітуляції, повідомляє Європейська правда. «Та ще більше отримала Росія. Угода дає їй мандат на розміщення 1960 миротворців у регіоні Карабаху. Наразі – терміном на п'ять років, але з правом затриматися там довше», зазначає ресурс.

Вірмени зреагували на підписання документа досить гостро. Протести почалися практично відразу після підписання документа. «Демонстранти, незадоволені угодою щодо Нагірного Карабаху, захопили будівлі уряду та парламенту Вірменії. Опозиція має намір анулювати угоду і вимагає відставки прем'єра Пашиняна, який її підписав з Азербайджаном і РФ.  в урядовій будівлі розторощені меблі, техніка, розбиті двері та вікна. При цьому частина протестувальників знаходяться у кабінеті прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Поліція демонстрантам не перешкоджала», інформує Німецька хвиля.

І деталізує, що представники опозиційних партій Вірменії намагаються скликати позачергове засідання парламенту, задля того щоб обговорити перемир'я та знайти можливі способи анулювати його. Втім, для цього від правлячої партії необхідна участь не менше 25 депутатів.  

Президент Вірменії Армен Саркісян зазначив, що дізнався про підписання заяви з преси. «Я невідкладно ініціюю політичні консультації, аби якнайшвидше узгодити рішення, що випливають з нашого порядку денного щодо захисту національних інтересів», цитує Саркісяна Німецька хвиля.

Таким чином, очевидно, конфлікт у Нагірному Карабасі перейшов у нову фазу.

Як повідомляв «Погляд», у Києві відбудеться виставка про українську дипломатію.