У Києві планують ліквідувати «шедеври балконотворчості»

Департамент міського благоустрою надав доручення на демонтаж 21-ї незаконної прибудови до будинків столиці

Цьогоріч Департамент міського благоустрою Київської міської держадміністрації (КМДА) надав 13 доручень на демонтаж 21 прибудови до будинків.

За словами керівника Департаменту міського благоустрою Тараса Панчія, у кожного будинку є паспорт фасаду, де зазначені усі архітектурні елементи та їх розміри. А прибудови, які збираються демонтувати, є незаконними, адже не мають відповідної дозвільної документації, землевідведення тощо.

Загалом «балконні питання» – річ цікава не лише для столиці, а й для всіх населених пунктів, де є багатоквартирні будинки. «Балконотворчість» – це з власних спостережень – як масове явище виникла приблизно у 90-х  роках. Раніше за архітектурним, скажемо так, одноманіттям, стежили досить пильно. Не те, що добудовувати балкони – подекуди склити ті, що є, не дозволялось. Комічна ситуація виникла свого часу у Кіровограді (тоді так називався Кропивницький) у 80-х, коли представники міськвиконкому… били вікна засклених балконів, мовляв, не дозволено архітектурними рішеннями. Якщо ж комусь і дозволялось прибудувати балкон до квартири на першому поверсі – це був виняток винятковий!

А коли почалась приватизація квартир, з цим стало простіше. Спочатку міськвиконкоми видавали дозволи на прибудову балконів, зазвичай, на перших поверхах старих «хрущівок», з умовою, що «верандочка» не вибиватиметься із загального архітектурного стилю. Потім мешканці без отримання дозволів почали прибудовувати балкони, а узаконювати їх – уже за фактом. І тоді понеслось… Ну, звичайно, кому ж не хочеться істотно збільшити площу свого помешкання! Балкони на перших поверхах почали виступати вперед, а ще – траплялось, що «обліплювали» всю квартиру, особливо, коли вона кутова. А потім господарі почали експериментувати з архітектурними рішеннями -- спочатку на перших поверхах, а потім і на вищих, спочатку в типових будинках спальних районів, а потім і в будівлях, які мають архітектурну цінність… Це явище в народі отримало свою назву –«бикоко». Далеко не всі «шедеври балконотворчості» узаконені, бо якщо їхній вигляд виходить за межі здорового глузду, то хто ж дасть дозвіл на легалізацію?

Та тут є ще один момент, який виходить за норми законодавчого поля. Так, не всі знають, що балкони, навіть якщо вони належать до конкретної квартири, навіть приватизованої чи купленої, не є… власністю господаря, який заплатив за неї гроші.

Як пояснила журналісту «Погляду» координатор житлово-комунальних і енергетичних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко, балкон - це спільна власність співвласників будинку,  не має значення, хто там живе. Тобто якщо в будинку створене ОСББ – це власність усього об’єднання співвласників. Якщо ж будинок на балансі органу місцевого самоврядування – відповідно, «балконні питання» – його компетенція. Це стосується, зокрема, й контролю за станом балконів, якщо в договорі, приміром, із ЖЕКом, не зазначене інше. «Звичайно, іноді буває на практиці важко реалізувати питання і стану балконів, і контролю, але однозначно балкон є спільною власністю, а не конкретно власника квартири».

ДОВІДКА. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, будинок як різновид будівлі складається «з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення». Згідно з ДБН В.2.2-15-2005, балкон є «виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку». І коли питання стоїть про «ремонт балконів», то в дійсності маються на увазі огороджувальні (несуче-огороджувальні) конструкції якими й утворено балкон. Такі конструкції, відповідно до ч.2 ст.382 ЦКУ, є спільною власністю власників квартир: «власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку». Згідно з загальним правилом, встановленим статтею 322, утримувати своє майно повинен власник. Згідно зі статтею 369 ЦКУ, володіння, користування і розпоряджання майном, що перебуває у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Отже, ремонтувати балкони (огороджувальні конструкції) повинні спільно співвласники багатоквартирного будинку — власники квартир» («Україна комунальна»).

Та тут ідеться про балкони, передбачені архітектурою будинку. А якщо «самобуд»? А якщо не узаконений? Ось на ці неузгодженості можна не звертати уваги, поки все добре. А якщо щось станеться? Є, наприклад, у Києві балкон у вигляді корабля, який ніби нависає, тримаючись на зварених трубах. Так ось, а якщо «заштормить», і «корабель» піде на дно, чи то пак на асфальт, а під ним гратимуться діти? Хто має за те відповідати? Як би не було, навіть якщо господаря квартири притягнуть до відповідальності,  «кінцевим бенефеціаром»  все одно буде міська влада, до якої всі й пред’являтимуть претензії: куди ви дивились?

Справді, куди дивились скільки років поспіль і чому таку «балконотворчість» ніхто не наважився припинити – це цікаво.

Та, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Отже, що конкретно робитиме столична влада, аби привести до знаменника законності питання з «бикоко»?

«Для належного зовнішнього вигляду Києва ми підготували проект рішення Київради щодо заборони добудов, зміни форми вікон і балконів та встановлення кондиціонерів на фасадах архітектурних пам’яток. Що стосується прибудов до перших поверхів будинків, то має бути підстава для зайняття земельної ділянки. Після чого розробляються вихідні дані, розробляється проект, отримується дозвіл на початок будівельних робіт, відбуваються будівництво та введення в експлуатацію, - ось шлях узаконення добудов на території міста Києва. І цього законного шляху, на жаль, не дотримуються більшість власників добудов. Проблема, з якою ми боремося, - це недобросовісні підприємці, які за гроші домальовують добудову у технічному паспорті будинку. У разі виявлення такої прибудови інспектор благоустрою вручає власникові припис із вимогою надати дозвільні документи на спорудження. Якщо дозвільна документація не надана протягом трьох днів, припис подається на розгляд робочої групи, що перевіряє наявність містобудівних умов, відведення земельної ділянки під будівництво, контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, дозвіл на початок будівельних робіт. У разі відсутності таких документів робоча група приймає рішення щодо демонтажу прибудови власником своїми силами, або за дорученням Департаменту міського благоустрою силами КП «Київблагоустрій», — повідомив Тарас Панчій.

Щоправда, нині надано доручення на демонтаж 21-ї незаконної прибудови. А таких у столиці правда лише 21?...

ДО РЕЧІ. Згідно з вимогами п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» під час проектування реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління. Цим пунктом визначено також, що під час проектування реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна мати системний характер, єдиний для всього будинку, зауважують фахівці. То ж, якщо є бажання мати додатковий бакон, може, варто саме цей нюанс використати. От, як з утепленням будинку -- коли доцільна не «клаптикова», а загальнобудинкова термомодернізація? Тобто спільно продумати добудову балконів, якщо є потреба в тому? Тоді, з одного боку, і дозвіл легше отримати, а з іншого – архітектурне рішення не нагадуватиме «бикоко».

Джерела: Департамент міського благоустрою Київської міської державної адміністрації, "Україна комунальна", "Юридичний помічник", інші відкриті інтернет-ресурси.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів