У Києві незаконно працювали колекторні «кол-центри»
Діяльність двох таких центрів припинила столична поліція.
Організаторам таких «установ» загрожує до восьми років ув’язнення.
Як повідомив очільник столичних правоохоронців Андрій Крищенко, останнім часом до поліції стали надходити заяви від громадян щодо телефонних погроз від так званих колекторських фірм.
«У ході проведення слідчо-оперативних дій працівники поліції Києва за підтримки управління стратегічних розслідувань та під процесуальним керівництвом прокуратури міста встановили кілька законспірованих кол-центрів, з яких здійснювалися дзвінки громадянам з погрозами та вимогами повернення коштів неіснуючих боргів. Дзвінки надходили і до людей, які не мали жодного юридичного відношення до таких фінансових зобов’язань. Уже встановлено близько 60 осіб, які там працювали та безпосередньо телефонували людям. Зараз усі вони допитані, з ними проводяться необхідні слідчі дії».
Слідчі вилучили комп’ютерну техніку, телефони, чорнові записи із персональними даними громадян та готівку.
У поліції вже повідомили підозру зловмисникам.
Водночас зазначимо, що в НБУ обіцяють спрямувати зусилля на забезпечення належного рівня захисту персональних даних українців під час отримання ними фінансових послуг, зокрема під час врегулювання простроченого боргу, а також на припинення незаконного поширення персональних даних.
«Сьогодні колекторська діяльність майже не врегульована законодавством. Це призводить до порушення прав громадян – колекторські компанії незаконно збирають та використовують персональні дані, чинять психологічний тиск на громадян тощо. У 2019 році до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло понад 500 скарг громадян. За майже дев’ять місяців 2020 року маємо навіть більший показник – понад 600 скарг. Більше 60% стосуються порушення права на приватність колекторськими компаніями. Тому захист персональних даних – для нас є стратегічним напрямком. Наша співпраця з Національним банком – дуже важлива для захисту прав громадян»,- наголосила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
У межах співпраці Національний банк та Уповноважена Верховної Ради з прав людини обмінюватимуться аналітикою та статистикою, зокрема за результатами розгляду звернень про захист персональних даних, розроблятимуть спільні пропозиції до проєктів законів, нормативно-правових актів, державних програм та планів дій, а також проводитимуться спільні заходи.
Нещодавно «Погляд» повідомляв, що псевдо-колектори вимагали гроші за неіснуючі борги.