Столичний музей розповів про колекцію старовинних українських порохівниць
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва зберігається колекція порохівниць ХVІІ – початку ХХ ст. Усього їх 66, і вони мають історичну й художню цінність.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105031519_1603064863186962_1573405849189467161_o.jpg)
Про колекцію повідомляє Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Нині порохівниці є раритетними пам’ятками, історична цінність яких з кожним роком зростає. Їх по праву можна поставити в ряд видатних творів українського народного мистецтва.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105297358_1603063529853762_7831006931415430373_o.jpg)
"Художня обробка кістки та рогу була добре відома ще майстрам Київської Русі. Після татарської навали (ХІІІ ст.) цей вид мистецтва, як і багато інших, надовго занепадає, а з ХVІІ ст. набуває нового розвитку переважно в оздобленні порохівниць", - повідомляється на сторінці музею.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105573777_1603067556520026_7766029203668688488_o.jpg)
Історичні джерела містять відомості про те, що на території України порохівниці почали виготовляти з того часу, як з’явилася вогнепальна зброя, заряд якої набивався з дула. Їхнє виникнення тісно пов’язане з історією запорозького козацтва, період утворення якого охоплює 1471-1583 рр.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105903637_1603064353187013_7843534698707408799_o.jpg)
Улюбленим мотивом декорування є виноградна лоза, яка в творах мистецтва того часу була елементом християнської символіки. Виноградна лоза часто використовується в композиціях із зображеннями Голгофського хреста, обабіч якого розміщували знаряддя мук Христових.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105413456_1603063966520385_5700195568446689236_o.jpg)
Рослинний орнамент на порохівницях трактується у вигляді стилізованого дерева або квітки, що виростає з вазона. Зображували на них і вершників (запорозького козака, татарина), звірів, птахів, культових споруд, жанрових сцен (наприклад, полювання), двоголових орлів, хрестів, херувимів тощо.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105944356_1603070679853047_2395404286395303_o.jpg)
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/105336373_1603068999853215_7955351075485441967_o.jpg)
На одній з порохівниць можна побачити багато малюнків-символів: лев – сила, орел – влада, пелікан – самопожертва, хрест – віра, дві пташки на гілці – зародження життя, меандр – нескінченність.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2020/06/106238415_1603066553186793_3940456005977149659_o.jpg)
Раніше Погляд повідомляв про те, як на Вишгородщині 110 років тому прикрашали посуд друкованими картинками, а також що у Національному художньому музеї України зберігалась картина, «підписана» неіснуючим автором.