Спілкування українською: чому закон викликає стільки емоцій?

Відсьогодні підприємців можуть оштрафувати за відмову обслуговувати відвідувачів та клієнтів українською. Штраф становитиме від 5,1 до 6,8 тис. грн.

Річ у тім, що від сьогодні, 16 січня 2021 року, набула чинності стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Це значить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна - українська - мова. Тому інформація про товари та послуги на території України має надаватися у першу чергу українською.

Особливості нововведення

Відтепер підприємства, установи та організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати українською мовою. Також виробники та виконавці і продавці зобов'язані, відповідно до закону, надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Але при цьому інформація про товар чи послугу може дублюватися іншою мовою. Також обслуговувати клієнта недержавною мовою можна в тому разі, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

Куди скаржитись?

Свої скарги із цього питання громадяни можуть адресувати офісу мовного омбудсмена.

Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Закон викликав суперечки

Проте деякі депутати вважають, що законодавчий примус до використання української у сфері обслуговування лише розбурхує суспільство та відвертає його від державної мови, а тому має бути скасований, наполягає у розмові з Радіо Свобода народний депутат від «Опозиційного блоку – За життя» (ОПЗЖ) Юрій Павленко.

«Як людина україномовна, яка все життя говорить українською мовою, я знаю, що для того, щоб норми даного закону почали діяти, треба, в перш чергу, вчити людей любити, поважати і якісно говорити українською мовою», –

Юрій Павленко

Президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук зазначив: «Примусово нічого не буде. Безперечно, державною мовою може бути тільки українська, і було би дивно, якби це було не так. Але, зважаючи на те, що в Україні живе надзвичайно багато національностей, запроваджувати примусову українізацію – неправильно».

Втім, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець не передбачає проблем у роботі сфери обслуговування. 

«Я не бачу жодної проблеми із знанням, із застосуванням української мови в Українській державі. Мені здається, що все те, що відбувається навколо цього питання – це виникає у політичному середовищі. А якщо взяти тих, хто працює в Україні, то це сприймається як належне. Це питання заполітизоване, надумане», –

В’ячеслав Биковець

Як «Погляд» повідомляв, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому закон про забезпечення функціонування української мови як державної, згідно з яким українська мова затверджений як основний у функціонуванні в держустановах і суспільстві. За закон тоді проголосували 278 депутатів.

Також ми розповідали про міфи, появу яких викликав мовний закон. Зокрема, людей лякали, що будуть «ловити російськомовних».

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.