Speechmob: науковці-освітяни розробили новий формат фахового спілкування
Відділ дидактики Інституту педагогіки НАПН України презентував інноваційну форму дистанційної комунікації в умовах карантину
Карантин «перевів» у дистанційний формат і навчальні процеси в освіті, й роботу науковців. Тож виникла необхідність нових форматів професійного спілкування, і вони з’явилися. Відділ дидактики Інституту педагогіки НАПН України розробив форму дистанційної комунікації speechmob, яка допомагає дослідникам спілкуватися з колегами та педагогами-практиками, не обмежуючи їх засобами зв’язку.
«Ми як науковці маємо досліджувати, аналізувати, систематизувати, робити висновки і розробляти відповідні рекомендації щодо поліпшення вітчизняної освіти, зокрема і в умовах карантину, – розповіла «Погляду» Галина Васьківська, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України. – Для того щоб суб’єкт-суб’єктна взаємодія давала результати, ми маємо долучати якомога більше респондентів. На жаль, не всі вчителі мають змогу долучитися до певних онлайн ресурсів, що значно зменшує ефективність взаємодії. Тож ми розробили новий формат спілкування «Speechmob». В основі два слова – промова і юрба».
Інноваційність розробки українських науковців-освітян підтвердили колеги з зарубіжних дослідницьких установ і зауважили, що досі такого терміна у науці не вживали. Зокрема, дослідник-докторант Університету Саскатчевана з Канади Наталія Захарчук у листі до Галини Васьківської висловила свою експертну думку щодо поняття speechmob: «Словник сучасної англійської мови це слово чи вираз не розпізнає. Щоправда, speechmob вдалося знайти тільки як власне ім’я служби фейсбуку, яка пропонує послуги у сфері пошуку і запрошення виступаючих. Теоретично термін speechmob може існувати, оскільки в нас же тепер входять у моду й так звані dance mob – танцювальні моби, тощо. На практиці speechmob може бути новою формою дистанційного спілкування».
Галина Васьківська пояснила, як працює нова розробка: «Кожен бажаючий обирає зручний для нього засіб спілкування: стільниковий зв’язок, Viber, Telegram, WhatsApp, платформи Zoom та ін. Теми для обговорень випливають зі спілкування науковців відділу дидактики з колегами, учителями, батьками учнів, учнями. На оголошену для обговорення тему чекаємо рефлексію аудиторії. Ми вислуховуємо кожного. Будь-які думки є важливими. Зважаємо на емоції, аналізуємо коментарі до матеріалів, оприлюднених на своїй Facebook-сторінці і на веб-сайті відділу, листи, надіслані електронною поштою, телефоні дзвінки та SMS-повідомлення. Реагуємо на листи, що надходять на сайт відділу через сервіс «Зворотний зв’язок» і т.п. На Форумі відділу дидактики представляємо як свої матеріали, так і надіслані нам тексти. Тільки опісля аналізу узагальнимо і систематизуємо здобуту інформацію. Яких дійдемо висновків говорти завчасно, зрозуміло одне – ці висновки стануть фундаментом для розроблення рекомендацій для вдосконалення освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти. Саме так має здійснюватися наука, у цьому її віддача – соціальний ефект».