Шкода від спалювання листя багатолика і надзвичайно небезпечна
Здається, що тільки лінивий не знає, наскільки небезпечний дим від багаття спаленого опалого листя. І тим не менше, з настанням осені на країну щороку буквально опускається димова завіса.
У 2020 році відбулося понад 27 тисяч загорянь в різних куточках України, більшість з яких – умисні. Ці пожежі знищили більше 45 тисяч гектар екосистеми нашої країни.
Шкода для атмосфери
Не дивлячись на те, що вже давно науково доведено, що дим від спалюваних дерев і листя містить в собі безліч канцерогенних речовин, які завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу, українці продовжую дотримуватися сумнозвісної «традиції».
«Загальновідомо, що листя – це природний фільтр, що очищає міське повітря, в якому присутня велика кількість шкідливих речовин. І ось, спалюючи листя, ми всю накопичену в них небезпечну суміш відправляємо назад в атмосферу», – пояснюють в Національній екологічній раді України.
Шкода для людини
Більш того частинки, що містять в димі, завдають шкоди здоров'ю, вдихаючи дим, ми збільшуємо ризик розвитку онкологічних захворювань. Коли горять опалі листя і трава: тільки сама верхня частина отримує достатню кількість кисню, в той час як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і просто шкідливі для здоров'я хімічні речовини. Тонна тліючої листя виділяє близько 30 кілограмів небезпечних речовин.
«Горіння опалого листя можна порівняти з потужними промисловими викидами. Адже при цьому виділяється бензопірен, який може викликати у людини рак. З димом в повітря надходять смертельно отруйні для людини діоксини», – зазначає глава Національної екологічної ради України Олександр Чистяко.
Шкода для екосистеми
Крім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання листя і сухої трави призводить і до інших негативних наслідків:
- в сухому листі згорають зимуючі в них корисні комахи;
- руйнується ґрунтовий покрив, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;
- вогонь знищує насіння і коріння трав'янистих рослин, пошкоджує нижню частину дерев і чагарників і верхні частини їх коріння;
- при спалюванні трави на присадибних ділянках та стерні на полях виникає загроза виникнення пожеж, загоряння житлових будинків.
Штрафи стали більшими
Тим, хто не дуже переймається довкіллям та й власним здоров’ям, варто замислитися про гаманець. Штрафи за спалювання трави цього року було підвищено до більш ніж 3 тисяч гривень. Щоправда, навіть це ніщо у порівняні з величезними збитками, які приносять пожежі наколишньому середовищу.
Що робити з опалим листям?
Питання, яке логічно виникає, в українців, які звикли, щоб все було «охайно». В екологічній інспекції дали поради, як і двір прибрати, і довкіллю не нашкодити:
- Не прибирати там, де це можна: в палісадниках, на городах, в парках і скверах.
- Прибирати там, де листя заважає (з бруківки, доріг і тротуарів) та переносити туди, де воно потрібне - тобто під дерева.
- Якщо зібралося дуже багато листя, то необхідно викликати представників місцевого самоврядування, щоб вони їх вивезли. З цього листя роблять компост, який навесні використовується для добрива міських клумб. При розкладанні листя і інших рослинних залишків утворюється дуже гарна суміш, яку можна використовувати як органічне добриво.
Ще більше про те, чим загрожує спалювання листя – дивіться у сюжеті «Погляду».