Руслан Савчук: Центральний будинок культури міста Ірпеня (концепт відбудови). Трохи історії.

Створенням проекту займалися архітектори бюро інженерного проектування Державних архітектурних майстерень Комітету у справах Архітектури при Раді Міністрів СРСР.

Першу премію отримав проєкт архітекторки Зої Йосипівни Брод. Наймасовіше відтворений її проект — типовий кінотеатр на 300-330 місць. У 1950-х роках у різних містах СРСР було збудовано близько ста таких кінотеатрів.

Типовий кінотеатр - двоповерховий будинок з колонами іонічного ордера у фасадній частині. Будівля мала досить просте внутрішнє планування, з осьовою анфіладою залів. Найбільш красивою частиною було багато прикрашене колонами, дзеркалами, ліпниною та декоративними елементами фойє.

Будинок культури в Ірпені був збудований після Другої світової війни, у 1954 році, а його будівництво ініціювало керівництво Бучанського цегельно заводу.

Архітектурний стиль – радянський монументальний класицизм. Вхід, вестибюль, сходи та зал були пишно прикрашені ліпниною. Слід зазначити, що стиль, іронічно охрещений «сталінським ампіром», ніс у собі з однієї сторони «радість перемоги», з іншої - імперські наративи. «Москва – Третій Рим», тому «споживача культурних послуг» зустрічали римські колони, багата ліпнина, скульптури соцреалізму та бюст «вождя».

Небагатий побут і дешева архітектура міста різко контрастувала з «храмом культури», який поєднував у собі міщанську розкіш «тєрємів» та церков (гіпс, бронза, бархат) і пафосну радянську пропаганду (плакати, банери, афіші).

Звичайно, що зміни в Україні 30-річної давнини, залишили відбиток і на зовнішньому вигляді Центрального будинку культури і на заходах, які там відбувались.

Під час російської навали 2022 будівля Центрального будинку культури зазнала значних руйнувань. Обстріли велись ціленаправлено, тому що влучань було кілька. В будівлі були знайдені декілька хвостовиків від бомб.

Проєкт з відновлення направлений на збереження вхідної групи, яка несильно постраждала. Таким було замовлення влади, але громадськість проєкт підтримала (робились нерепрезентативні опитування в живих інтерв’ю та в соціальних мережах). Проєкт пройшов внутрішній конкурс серед кількох пропозицій. Концепція проєкту – дуальність. Контраст між минулим і майбутнім. Совєтським і українським. Війною і миром. Темним і світлим тощо.

Також архітектори вирішили подбати про вцілілу частину цегляної кладки та очистити її, віддавши данину історії‌ цегельного заводу. Всередині будівлі архітектори планують висадити велике дерево, що символізуватиме життя, та нові таланти, що зростатимуть в оновленому сучасному будинку культури.

Перед будівлею буде басейн-фонтан з скульптурою, яка символізуватиме цю дуальність (одна сторона шорстка і темна, інша полірована і світла).

Будівля знаходиться на головній транспортній артерії міста Ірпінь, що поєднує міста Киі‌в та Бучу, через які, в свою чергу, проходять міжнародні траси. ЦБК став культовим місцем, після того як цивілізований світ дізнався про руйнування культурних закладів України загарбниками.

Переможці Євробаченя гурт Калуш зняли свій промоційний кліп «Стефанія» на руїнах ЦБК. Всесвітньо відомий виконавець Ед Ширан разом з українським артистами з гурту Антитіла показали будинок культури всьому світові. Безліч політиків, зірок та культурних діячів вважали своїм обов’язком відвідати руїни. Деякі давали невеличкі концерти.

Маючи такий широкий розголос, об’єкт просто зобов'язаний відшукати кошти на свою відбудову та нове культурне життя.

Наразі в Ірпені пишеться нова Стратегія повоєнного розвитку міста. ЦБК громадою відведена роль «туристичного магніту» та основного театрального і концертного майданчика міста. Центру для молоді і проведення міжнародних конференцій.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.