Рух ЧЕСНО: які громади на Київщині найбільш збиткові?
У результаті реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування у 2020 році у Київській області утворилося 69 громад.
Більшість з них мають високий рівень фінансової спроможності в порівнянні з середніми показниками по країні.
Це пояснюється тим, що громади наближені до столиці — Києва.
Саме тому в Київській області найбільше в Україні громад, які перераховують реверсні дотації — 48% у структурі усіх громад Київщини.
Рух ЧЕСНО, який стежить за проведенням реформи місцевого самоврядування та децентралізації, проаналізував, які громади Київщини є фінансово спроможними, а які потребують додаткових ресурсів з державного бюджету.
Попри порівняно високий рівень фінансової спроможності області частина громад Київщини потребує додаткового фінансування з державного бюджету, оскільки не в змозі забезпечити повноцінне функціонування громади власним коштом.
З 69 громад Київщини 38% отримують додаткові гроші з держбюджету у вигляді базової дотації.
Водночас майже кожна друга громада віддає свої гроші біднішим у вигляді реверсної дотації.
Це доволі гарний показник для області, оскільки в Україні 75% громад отримують базові дотації з державного бюджету і лише 14,5% громад сплачують реверсні дотації.
Найбільш заможні в Україні 43 громади (з часткою власних доходів понад 80%). З них дев’ять — громади – обласні центри: Чернігів, Львів, Франківськ, Вінниця, Ужгород, Суми, Миколаїв, Одеса, Полтава.
Окрім міст, кошти в держбюджет принесли й селища — Гостомельська, Чабанівська, Борщагівська, Козинська громади.
На Київщині найбільше коштів до держбюджету торік перерахували Гірська, Борщагівська сільські громади, Вишнева, Боярська та Броварська міські громади.
Найбільше базових дотацій у 2021 році отримали громади на північному сході області — Коцюбинська, Димерська, Бородянська, Немішаївська селищні громади та Бучанська міська. На ці п’ять громад припадає близько 45% всіх базових дотацій Київщини.
У новому 2022 році в бюджеті Коцюбинського понад 50% закладено на освіту і понад 17% — на “державне управління”. Це, по суті, витрати на зарплати адміністрації.
“У Коцюбинському відбулися громадські слухання. Понад 60% висловилися за приєднання до Києва. Ми — анклав, який вкраплений у територію столиці. Селище, по суті, є спальним районом Києва.
Замість промзон, які колись живили бюджет, у нас висотки, які не приносять коштів і за утриманням яких треба стежити. КП, по суті, банкрут. Коцюбинське не має вторинної ланки медицини”, — наголошує голова фракції УДАР в Коцюбинській селищній раді Олена Сокотюк.
Натомість частина депутатів облради, Бучанської райради та Коцюбинської селищної ради, які діють в інтересах забудовників, підтримали розширення селища Коцюбинське коштом частини Святошинського району столиці — території національного парку. Саме тут, у Біличанському лісі, свого часу депутати Коцюбинської ради роздали ділянки собі, своїм родичам та підставним особам.
“Анклави/ексклави — не рідкість у системі адміністративно-територіального устрою. До реформи децентралізації анклавні утворення в межах інших рад ми мали майже в кожній області.
Анклави були навіть у районів. Київська область до 2012-го мала два ексклави на території Чернігівської та Житомирської областей”, — коментує Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України.
Тобто мешканці селища Коцюбинське, які хочуть приєднатися до столиці, опинилися в заручниках через бізнес-інтереси забудовників. Представники низки політичних партій підтримують приєднання селища до столиці й доєдналися до флешмобу, який ініціювала громада.
Для розуміння фінансової спроможності громад важливо враховувати не лише абсолютний обсяг дотацій, але і їхню частку в загальній структурі бюджету.
У межах робочої групи з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробили методичні рекомендації щодо оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад.
Одним із важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету.
Показник зображує рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів державного бюджету.
Відповідно, якщо показник становить 30-50% — громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% — критичний.
За підрахунками ЧЕСНО, у Київській області найменш спроможною громадою за цим показником є Коцюбинська селищна громада.
Рівень дотаційності бюджету — 24%, який найбільше наближений до низького рівня фінансової спроможності.
Димерська селищна громада — 18%, Бородянська та Немішаївська громади — по 16%.
Дослідження проведене громадським рухом ЧЕСНО.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.