Роман Макаренко: Виписати свої страхи: 5 порад, щоб почати власну справу

В Україні схоже опитування провести зараз проблематично, але досі для багатьох українців почати свій бізнес заважають не блекаути чи виклики війни, а саме страх зробити перший крок. Як наважитися на вільне плавання й стати самому собі роботодавцем – нижче в матеріалі.

Крок 1. Проконсультуватися з собою

Перше, що можна зробити — проконсультуватися з самим собою. Сісти й виписати на папері «У мене є ідея відкрити кав'ярню. Чого я боюсь?» Далі описати свої страхи. Наприклад, «боюся, що в мене не вийде». А от на цьому етапі вже потрібно конкретизувати: що саме не вийде? Бо просто «не вийде» – дуже абстрактна річ, під цим є інше, чітке пояснення. І от до нього потрібно дійти. Як? Ставити питання далі.

У мене не вийде що саме? Бізнес прогорить, я розчаруюся, позбудуся підтримки родини тощо. А далі – знову ставити питання. Ок. Наприклад, я прогорю. А чому? Тому що люди до мене не прийдуть. І от ми вже виходимо до конкретної проблеми — не буде людей. І тут змінюється вектор: бо замість страхів ми переходимо до конкретики й чітких завдань — «а що зробити, щоб були люди?» Наприклад, дати рекламу. А якщо я дам рекламу, а люди не прийдуть? Знову ставимо питання. Тоді проблема може бути в рекламі. Як зробити рекламу такою, щоб прийшли люди? Я не знаю як. Тому треба знайти того, хто знає, або хто вже так робив. Так ми доходимо до того, що нам у команду потрібен або SMM-менеджер, або маркетолог, або ще хтось інший.

Суть цього кроку в тому, що коли ви записуєте, то краще структуруєте свої думки. Одна справа — просто сидіти й думати «Ой, у мене не вийде. Я такий бідний, нещасний». Інша справа — конкретизувати свої страхи й зробити їх не страхами, а завданнями, які просто потрібно вирішити.

Тому, якщо підприємець не хоче бути жертвою, а дійсно має намір щось зрушити, то консультація з собою – один з таких варіантів. Аркуш паперу і ручка є у всіх. З досвіду — знімається понад 50% страху.

Крок 2. Дозволити собі боятися

Дуже короткий блок. Боятися – це нормально. Всі бояться. Головне не зациклюватися на цьому, не дозволяти, щоб страх паралізовував і заважав. Боязнь, острах насправді – чудові емоції, вони дозволяють нам вижити, врахувати небезпеки. Але в сучасному світі іноді гальмують у прийнятті рішень. Тому цю емоцію потрібно прийняти, але не дозволяти їй керувати вашим бізнесом чи втіленням мрій.

Крок 3. Шукати підтримку

Варто чесно собі сказати й визнати «В чому мені потрібна підтримка?» Визначити сфери, де ви дуже сильні, де можете плюс-мінус когось підміняти, а де – зовсім не ваша сфера. Тому що підприємці-початківці іноді помилково думають «Та нічого, я все сам». Ні, нам потрібна підтримка інших людей. Коли ви це усвідомите, поживете з цим – ваш мозок знайде варіанти, як це реалізувати. Можливо, десь залучити волонтерів, десь попросити друзів, з якогось питання взяти якщо не супровід, то просто консультацію. 

Приміром, ви розумієте, що вам потрібен PR і реклама, але у вас немає коштів наймати PR-агентство. Ви можете просто проконсультуватися й визначитися з послугами, які на старті вам будуть пріоритетними. І під це проєктно знайти виконавця чи попросити когось допомогти точково. Тобто ви не просите знайомого працювати на вас безплатно, ви кажете «Маю налаштувати рекламу. Візьмешся?» І це буде чесно щодо знайомого, бо він може оцінити свій час і бути ефективним у цьому часовому відрізку. 

Крок 4. Працювати з тим, що вже є

Шукати ресурси й починати діяти з тим, що є. Щоб почати, не треба кращий телефон для зйомок. Варто знімати з тим, що вже є. Треба кращий автомобіль — ні, кращий офіс — ні. Працюйте вже зараз і з тим, що маєте. Навколо кожної людини є безліч можливостей і зв’язків. Усе це просто потрібно запустити в дію. 

Але це не означає, що далі потрібно зациклитися на тому, що маєте. Ні. Варто розширювати кругозір, знайомитися з іншими, шукати можливості.

Сьогодні є низка грантів як для підприємців-початківців, так і для бізнесу, що вже працює: від «єРобота», міжнародних фондів, окремих профільних програм міністерств – Мінагро, Мінветеранів, до програм українських благодійних фондів – «МХП-Громаді», ІСАР Єднання тощо. 

Десь складніше подаватися на отримання коштів, а десь потрібно лише гарно заповнити заявку. Наприклад, для участі в конкурсі мікрогрантів для бізнесу в регіонах «Роби своє» для старту не потрібен ФОП – його можна оформити, вже вигравши грант, тобто розуміючи, що ти дійсно це робитимеш. Тому в цьому випадку відмазка «Я не маю ФОП, то не подаватимуся на грант» не спрацює.

Тож важливо починати з того, що ви вже маєте, але постійно перебувати в пошуку нових активів і можливостей.

Крок 5. Регулярно робіть маленькі кроки

У мене був челендж «100 днів ранкового планування». Щоранку я знімав, що саме я планую. І настільки прокачався, що пройшло два місяці після того челенджу, а я вже не можу почати день без чіткого планування. Багато хто планує на місяць, на тиждень, на рік, але інколи люди не розуміють, що робитимуть наступного дня. Немає структури. Це знижує нашу продуктивність. Як мінімум, ми витрачаємо наш мозковий ресурс на те, щоб постійно пригадувати й тримати в голові якісь важливі завдання. Як максимум, випускаємо з поля зору час на розвиток і стратегію, занурюючись постійно в купу операційних процесів.

Фактично тим челенджем з плануванням я напрацював нову звичку. 

Розберемо її ефективність на прикладі пекарні, що випікає круасани. Є власник, який  хоче розширитися. Зранку він прокидається і думає «Який крок мені потрібен сьогодні, щоб розширити ринок збуту? Знайти, хто відповідає за розміщення продукції, наприклад, в Сільпо». Отже, власник пекарні планує виділяти на це 10 хвилин щодня. У такий спосіб заходить на сайт сьогодні, але не знаходить контактів, а 10 хвилин уже пройшло. Крапка. Він може відкласти цю справу й не хвилюватися, що нічого не зробив. Бо він 10 хвилин приділив цьому. Наступного дня він уже не заходить на цей сайт, а переглядає інші. Через день шукає потрібні контакти в соцмережах. Далі у когось запитує. Ймовірність того, що людина через якийсь проміжок часу виконає це завдання або напрацює власний підхід, дуже висока. 

Почати власну справу не так страшно, якщо поглянути своїм страхам в очі й розкласти їх на пазли, працювати в тих умовах, які вже є, не чекаючи кращих, але регулярно відстежувати нові можливості й напрацьовувати нові звички. Україні потрібні підприємці, які горітимуть своєю справою. 

Першоджерело за посиланням.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.