Реве та стогне: в Україні відзначають День Дніпра
Ще у листопаді 2003 року Київрада ухвалила розширити перелік масових заходів у місті та заснувала День Дніпра. Свято головної річки України відзначається в першу суботу липня і пов'язується зі святом Івана-Купала.
Метою свята є «донесення до людей проблеми сучасного екологічного стану річки Дніпро, збереження природної рівноваги в басейні річки та культурної спадщини, як основи національної культури, турботи про подальший розвиток традиційних культур та етносів». Про це йдеться у Вікіпедії.
У літературних пам’ятках вперше назва «Дніпро» зустрічається у першій половини IV століття нашої ери. Походить вона від давньосхідноіранського «велика ріка».
Дніпро – третя за довжиною і площею басейну ріка Європи (після Волги і Дунаю). Довжина ріки – 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. кв. км.
У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу — там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва — лише 40. Найпоширеніші — коропові, прохідні й напівпрохідні риби (оселедці, осетрові, тараня та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на греблі, а то й взагалі не виходять із нижньої течії.
У верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби — білуга, чорноморсько-азовський осетер та оселедець, лосось, річковий вугор, а також зменшилась чисельність стерляді, підуста, головня, в'язя, жереха, линка. Їхнє місце займають озерні форми: лящ (близько 40 % вилову), щука, сом, короп, плітка, окунь.
Раніше Погляд повідомляв, що у Києві в Дніпро зливають хімічні відходи (ВІДЕО), а також у Києві врятували чоловіка, який стрибнув із мосту у Дніпро.