Новини
Новини Київської області
Макарів

«Поки ще живий і здоровий то не пропаду», – опубліковано непрOSTий лист з минулого


У мережі опублікували лист датований 23 серпня 1943 року від чоловіка, якого під час Другої світової було відправлено на важкі роботи до Німеччини.

Проект НепрOSTі листи, організований ДАКО, Всеукраїнською кампанією «Пам'ять Нації» та Макарівським районним краєзнавчим музеєм, мають на меті віднайти листи українських остербайтерів та повернути їх нащадкам, а у подальшому скласти базу остарбайтерів вивезених з України.

Нагадаємо, 7 травня у Києві відкрилась виставка «НепрOSTі листи» і триватиме вона до кінця місяця.

На початку травня тридцять жителів села Єрківці отримали звістки із минулого від своїх родичів, яких примусово забрали до Німеччини під час Другої Світової війни.

А нещодавно стало відомо, що на початку червня в с. Забуяння відбудеться вручення рідним символічних копій листів остарбайтерів.

Опублікований лист в мережі належить Павлу Петренку і написаний він був до Федора Петренка (с. Липівка, Макарівського району).

У листі чоловік розповідає про життя на чужині, проте найбільше переймається життям рідних на Батьківщині.

«Здрастуйте моя рідня, батьку, мамо і бабо. Передаю Вам щирий привіт і сповіщаю, що я жив – здоров чого й вам бажаю. Получив разом 3 откритки за 8, 12/VII і Грицьову за 24 за що дуже вдячний. Посилок получив з табаком, одна пропала і багато листів пропало в Trexurti?. Скажіть пожалуста, хто вам казав висилати штани і інші речі? Що я вам ранше писав то те й тепер напишу, що скажу, те вишліть, що ні, то ні. Поки ще живий і здоровий то не пропаду, а мені стидно щоб я тут робив а мені з дому одежу висилилали. Коли найнявсь то мушу і головою робити і все доставати. Зараз маю що до роботи, і на свято є костюм і туфлі. Піджаків маю 3 з домашнім сорочки є оту воєнну ще ношу. Ну ще пока на людину схожий зараз у нас жнива осталось 10 моргів овса скосить, а то вже все перевожено. На тіло байдуже, а на душу важко. Хочемо всі побачитися іще Лозовик, не знаю чи буде так чи ні, як буде то будем вдома, а ні то казала Настя як у дома. Напишіть хоч раз доладне пісьмо, що робить батько, який город, управа, закони, хліб, наш садок, чутки, Ніжеловські Вовки, ваш настрій, як здорове баби, матки, і тебе батьку чому и ти не пишеш не разу про господарство і про діло, чи є кінь, корова, свині, віз, як із конем, що в Мирона. Ти батьку держись за коника крепко, економ хліб, і випи добру чарку перваку і згадай за мене, бо це б зараз удвох молотили б, і я б тебе перегнав, ну то пишу зараз і другу бо маю час завтра неділя то виспимось...»