Першим містом Київщини, де історичні пам’ятки оснащені QR-кодами, став Вишгород

18.10.2019 Косянчук Інна 0

Досвідом Вишгородського історико-культурного заповідника, спрямованим на підвищення туристичної привабливості краю, вже зацікавились інші музейні установи

У Вишгороді відбулась науково-практична конференція «Історико-культурна спадщини Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація». Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду нині реалізовує проєкт під такою ж назвою. QR-кодами оснащено 22 пам’ятки історії та археології міста й району. Наступний етап проєкту – дослідження ефективності впроваджуваної пілотної методики QR-кодування відстеження того, наскільки напрацьований досвід корисний для дослідників, фахівців музейної й туристичної галузей.

Участь у конференції взяли науковці, дослідники, краєзнавці, керівники музейних та архівних установ, науково-дослідних закладів, музеєзнавці, представники органів влади, лідери Туристичного кластеру Вишгородщини. Під час фахової дискусії вони обговорили питання підвищення туристичної привабливості Вишгородського району і сучасні методи, які застосовуються у цьому процесі, інноваційні підходи до музейної та пам`яткоохоронної роботи, актуальні проблеми пам’яткознавства та краєзнавства у музейній справі, взаємозв’язок культури і туризму, а також поділилися результатами нових археологічних дослідження доби Давньої Русі та середньовіччя, та історико-краєзнавчих і етнографічних досліджень Вишгородщини та Київщини.

Також у межах науково-практичної конференції відбувся ІТ Travel Forum Vyshgorod.

Учасники конференції були одностайні у тому, що цифрові технології допомагають популяризувати історико-культурні пам’ятки, а також підвищувати туристичну привабливість регіону.

Заступник начальника управління культури, національностей та релігій КОДА Сергій Васильонок наголосив на важливості цього проєкту не тільки для Вишгородщини, а й для всієї Київщини. «Мене як представника КОДА, як заступника начальника управління також цікавить консолідація міської, районної, обласної влади для подальшого просування Вишгородщини як історичної спадщини, як туристичного продукту. Турист зараз вибагливий. Він хоче також хороші умови проживання, харчування, транспортну інфраструктури, стоянки для туристичних автобусів тощо. Це можемо зробити тільки спільно. Я дізнався, що у Вишгороді є туристичний кластер. Кластерність у розвитку туристичної справи має хороші перспективи, і цей напрямок треба розвивати. Аби ширше популяризувати Вишгородський край, треба започатковувати заходи, фестивалі, які приваблюють туриста. Вважаю, що цей проєкт варто підхопити іншим закладам культури області», поділився думками Сергій Васильонок.

Як зауважила директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, нині на Вишгородщині – майже 200 пам’яток, які варто представити і жителям краю, і туристам. Однак ці пам’ятки майже не марковані, і новітні технології, зокрема QR-кодування, мають стати ефективним інструментом у цій справі. У музейній сфері QR-коди використовуються приблизно 7 років. Вишгород є першим містом Київщини, яке застосувало для презентації свого історико-культурного надбання таблички з кодами. «Важливо було не лише промаркувати об’єкти, а й зацікавити проєктом людей. На це була спрямована низка заходів. З них найпопулярніший – «Доторкнись до історії»: відомі люди України, зірки мистецтва і кіно, діячі культури, представники органів влади, лідери думок популяризували об’єкти QR-кодування. Наступний етап нашої роботи – аналіз, дослідження ефективності QR-кодування. Сподіваємось, що наш досвід стане в пригоді колегам».

Завідувач Історичним музеєм ВІКЗ Дмитро Шевченко звернув увагу на те, що нові інформаційні технології дедалі активніше впроваджуються в музейне життя, і вплив їх потрібно вивчати, на також спрямований проєкт. «Ми уже отримали дані, які маємо проаналізувати, аби зрозуміти, наскільки ефективна наша пілотна методика. Всім, хто дотичний до цих питань, до технологій у музейному житті, статистичних методів варто залучатися до збору, обробки, аналізу даних».

В. о. голови Вишгородської районної держадміністрації Олексій Данчин, міський голова Вишгорода Олексій Момот, голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко зауважили, що проєкт «Історико-культурна спадщини Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація» –це дуже потрібна справа для Вишгорода і району, і висловили вдячність команді й пообіцяли підтримку ініціатив і допомогу в їх реаліазції, адже вони сприяють сталому розвитку міста й району .

Директор Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році Іван Вікован назвав проєкт QR-кодування справжньою родзинкою у справі туризму. «Це зроблено вперше на Вишгородщині, і наш музей також підхопить цю справу. На мою думку, досвідом ВІКЗ можуть скористатися й інші музеї Київщини, а їх у нас чимало».

Засновниця Туристичного кластеру Вишгородщини, голова правління «Вишгородської місцевої федерації роботодавців у сфері туризму» Крістіна Коваль поінформувала, що ІТ Travel Forum Vyshgorod також є пілотним проєктом туризму майбутнього, у якому одна складова – історико-культурна спадщина краю, інша – сучасні інструменти подачі інформації. «Заплановано створити велику туристичну дестинацію Вишгородського району, основною ідеєю якої є стане сталий розвиток регіону. Зараз Україна підписала договір з ЄС про сталий розвиток і туризм – це основна частина сталого розвитку. Тому ми мусимо і хочемо розвивати туризм у нашому районі. Основна мета – це демонстрація туристичного потенціалу Вишгородського району сучасними інструментами у межах формування та реалізації стратегії розвитку туризму Вишгородщини. Створено Федерацію роботодавців Вишгородщини як юридичну особу. Цей вектор дії нам підказав фахівець з Німеччини Ганс-Ульріх Трозієн, який приїздив до Вишгорода. Ми прагнемо застосувати кращі європейські практики. Уже зроблено перші кроки – сьогодні підписали перші меморандуми з нашими партнерами».

Депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін підкреслив, що частка туристичної галузі у світовій економіці постійно зростає, і це дуже перспективний напрямок також для Київщини і Вишгорода зокрема. «Кожне десяте робоче місце – у сфері туризму. Майже у 40 країнах світу туризм займає перше місце у наповненні національного бюджету. Чим більше зростатиме туризм – тим більші можливості матиме Вишгородщина щось зробити для розвитку місцевих громад. У нас є чудовий ресурс, є ВІКЗ, є Межигір’я, є великі природні ресурси – Дніпро, ліси, у нас є що показати, музеї тощо. І є потреба розвивати туристичну галузь: наприклад, на Лівобережжі Вишгородщини без туризму взагалі важко уявити спроможність місцевої громади. Потрібна співпраця всіх – науковців, фахівців, громадських активістів, місцевої влади – без цього не може бути якісного туристичного продукту».

Також у межах науково-практичної конференції відбулась презентація фотовиставки «Славетні жінки княжої доби». Автором та засновником, дизайнером образів, костюмів та прикрас, стилістом, іміджмейкером є Катерина Потлова.