Перший київський дирижабль набрав максимальної висоти польоту над Вишгородом

Цивільний приватний дирижабль створив у 1911 році  на приватні кошти інженер-конструктор Федір Фердінандович Андерс.

Народився творець дирижабля 2 червня 1868 року в Києві. Його батько, токар заводу «Арсенал»,  не міг дати синові інженерну освіту. Диплом заочника Київської політехніки Федір Андерс отримав тільки у 50 років.

Він цікавився авіацією і повітроплаванням, і виношував ідею побудувати дирижабль, який можна було б використовувати для перевезення пасажирів на далекі відстані, а, можливо, й у воєнних цілях.

Про це на Фейсбук-сторінці Киевские истории розповів Maksym Oleynikov, який зауважив: «Федір Андерс став творцем першого вітчизняного дирижабля м’якої (тобто безкаркасної) конструкції цивільного призначення. Збудований ним дирижабль «Київ» став першим в Російській імперії аеростатом, збудованим на приватні кошти і таким, що перевозив цивільних осіб. І першим в тій же імперії, на якому сам конструктор здійснив перший публічний політ. Роботи над дирижаблем відбувалися на подвір’ї садиби Мікуліних (вулиця Бульварно-Кудрявська, 33 – зараз тут фабрика «Поліграфіст»). Родина Мікуліних була небайдужа до технічного прогресу і підтримувала енергійного інженера-самоука. Син господаря садиби, Олександр Мікулін, у подальшому став відомим розробником авіаційних двигунів. Дирижабль «Київ», сконструйований Федором Андерсом, мав довжину 36,5 метрів, 7 метрів у діаметрі. Робочий газ – водень, ємність оболонки – 890 куб.м. Гондола дирижабля була оснащена мотором потужністю 25 кінських сил».

Виготовлення дирижабля «Київ» відбувалось і благодійним еоштом, і вкладеннями самого конструктора. Першому його польоту передувала публічна демонстрація в саду Купецького зібрання (зараз це Хрещатий парк). Аеростат утримували на прив’язі солдати 7-ї повітроплавальної роти. Щогодини в гондолі піднімалось по 3 пасажири на висоту 18-20 метрів. Вже першого дня на дирижаблі «покатались» понад 20 осіб.

А   9 жовтня 1911 року, о 5 годині 15 хвилин Федір Андерс та механік Вессером здійснив перший успішний політ над Подолом в напрямку Вишгорода. «Странное рыбообразное существо не летело, а именно плыло по воздуху, и глухой треск мотора казался недовольным ворчанием чудовища. Около 20 минут Федор Андерс производил различные эволюции над Подолом, описывая круги, восьмерки и ломаные линии, затем поднялся на высоту до 200 метров и направил свой аэростат к Вышгороду. Постепенно уменьшаясь по мере удаления, «Киев» исчез из виду около 6 часов вечера», писала про політ газета «Кієвлянін».

Максимальної висоти польоту – 670 м – дирижабль досяг саме біля Вишгорода, і, обігнувши місто, повітроплавці повернули до Києва, де здійснили посадку о 7 годині вечора.

«Вперше в імперії саме в Києві на дирижаблі Андерса організували комерційні рейси – киян перевозили з Купецького саду на Труханів острів. Був певний діловий підхід, призваний окупити витрати на виготовлення і експлуатацію дирижабля. Так, у рекламі польоту на дирижаблі «Київ» вказувалось: «Цена за вход 50 коп., учащимся — 27 коп.». Ціну слід визнати доволі демократичною. За 50 копійок тоді можна було купити, наприклад, 2 кілограма борошна або два десятки яєць.    Крім того, Андерс був першим, хто запропонував за зразком німецьких повітроплавців проектувати на оболонку дирижабля за допомогою «чарівних ліхтарів» оголошення торгівельних фірм і здійснювати «рекламні» польоти над містом між 7 і 9 годинами вечора. Ф.Андерс удосконалив свій дирижабль, замінивши двигун на німецький 4-циліндровий потужністю 60 кінських сил, збільшивши оболонку до 1000кум.м і кількість пасажирів до 4 осіб», пише Maksym Oleynikov, і зазначає, що дирижабль «Київ» конструкції Ф. Андерса літав цілий рік, здійснив понад 150 польотів і перевіз понад 200 пасажирів. Іноді вдавалося досягнути швидкості до 40 км/год і висоти понад 1000 м.

 Останній раз аеростат піднявся у повітря 29 серпня 1912 року із «Спортивного поля» – першого в Києві стадіону на Лук’янівці (це тупик колишньої Дикої, зараз Студентської вулиці) і рушив у напрямку Чернігова. Того дня Андерс прихворів, тому пілотував дирижабль його старший син Володимир. Та апарат  потрапив у сильний повітряний потік, що потягнув його догори, на висоті 1,5км дирижабль носило кілька годин.

«Вночі у хмарах оболонка дирижабля намоклаі він став різко спускатись, здійснивши посадку біля села Жуків за 12км від Остра на Чернігівщині. При спробі запустити двигун той спалахнув і дирижабль за лічені хвилини був знищений полум’ям. На щастя, Володимир не постраждав.    Після загибелі дирижабля «Київ» Ф.Андерс розробив нову конструкцію – гідродирижабль «Київ-2», здатний підняти 12 осіб, у якого гондола мала форму човна і могла триматись на воді в разі приводнення. У жовтні 1913 року модель апарата в 1/20 натурального розміру демонструвалася на Всеросійській виставці в Києві, розташованій в районі Троїцької площі й сучасного НСК «Олімпійський».  Але побудувати «Київ-2» не вдалося за браком коштів. Військове міністерство Російської імперії відхилило прохання конструктора прийняти його на службу разом із дирижаблем», зазначає Maksym Oleynikov.

Перша світова війна і революція серйозно завадили подальшій конструкторській діяльності Федора Андерса. До того ж, загинули обидва його сини.  

У радянський час, у 1919 році Ф.Андерс заочно закінчив КПІ, потім рік працював на заводі Цеппеліна у Німеччині. У 1921-1924рр. Ф.Андерс на замовлення радянського уряду розробив оригінальний проект дирижабля жорсткої конструкції на 100 чол. із змінним об’ємом. Це міг бути унікальний величезний апарат  – майже 44000 куб. м об’ємом з вантажопідйомністю 100 осіб. На ньому передбачались не лише приміщення для екіпажу і пасажирів, а й кухня, і навіть туалети. Однак це був дороговарсісний проєкт,  і це, а, можливо, і недовіра радянської влади до «своїх» розробок не дали можливості його втілити.

«У часи НЕПу Ф.Андерс виступив засновником Київського акціонерного товариства з будівництва керованих аеростатів, але жодного дирижабля підприємство так і не побудувало.   Федір Фердинандович Андерс не дожив двох днів до свого дня народження, раптово помер 31 травня 1926 року. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка 4а). Жив Ф.Андерс в квартирі № 17 будинку № 50 на нинішній вулиці Богдана Хмельницького», зауважує Maksym Oleynikov, і зазначає, що в історії повітроплавання Федір Андерс залишився єдиним киянином, який дав своєму дітищу назву рідного міста, а в історії Російської імперії дирижабль «Київ» став першим аеростатом, створеним на приватні кошти і призначеним для перевезення цивільних осіб.

Фото з Фейсбук-сторінки Киевские истории