Пам'яті юного героя зі Ставищенщини

9 серпня 2014 року на Луганщині під час бою за місто Міусинськ загинув 20-річний десантник 95-ої бригади, житель Київської області Віталій Галянт. Вдома у юнака залишилися мама та сестра.

Віталій Ігорович Галянт народився 16 червня 1994 року у селі Розкішна Ставищенського району Київської області. Бувша класна керівничка Віталія згадує, як вперше прийшла до дому свого учня і побачила замість безтурботного підлітка хазяйновитого, діяльного, небагатослівного маленького господаря, який вправно порався в дворі. Йому хотілося швидше вирости, набути професію, щоб краще допомагати мамі. Тому після закінчення 9-го класу Віталій поступив у Таращанський коледж, а згодом перевівся до Київського професійного ліцею транспорту.

23 травня 2013 р. в неповні 19 років він пішов на контрактну військову службу. Служив у 95-ій аеромобільній бригаді снайпером-розвідником. Підрозділ, в якому служив Віталій Галянт, в зоні проведення АТО знаходився з самого початку бойових дій.

З 19 липня по 10 серпня 2014 року підрозділи 95-ої окремої аеромобільної бригади разом з бійцями 25, 30 та 51 бригад пройшли 470 кілометрів по тилам ворога, 170 кілометрів з яких – з жорстокими боями. Цей рейд українських військових по праву вважається ключовою операцією, що змінила хід війни та зламала плани наступу російсько-терористичних військ. Десантники дійшли до українсько-російського кордону, завдяки створеному ними коридору, з оточення вийшло декілька тисяч українських воїнів і біля трьох сотень одиниць техніки. У ході рейду "крилаті піхотинці" звільнили села Степанівка, Маринівка, встановили контроль над переправами на річці Міус, прорвали лінію оборони сепаратистів, здійснили марш до Маріуполя, повернулися вздовж кордону, знищили кілька російських артилерійських батальйонів, які перебували вже на українській стороні кордону, забрали їхню зброю та устаткування, російські танки, проїхали аж до самого Луганська та повернулися до Слов'янська.

У кінці цього рейду, а саме 9 серпня 2014 року під час боїв за місто Красний Луч, неподалік Міусинська, Віталій Галянт і загинув. Тіло залишилось на полі бою, був тимчасово похований у смт Шахта Новопавлівська. І лише 26 грудня 2014 року був ексгумований пошуковцями місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") і опізнаний за експертизою ДНК. Юного героя перепоховали в рідному селі Розкішна на Київщині.

Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", солдат Віталій Галянт був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.

2 вересня 2015 року в загально-освітній школі с. Розкішна було відкрито меморіальну дошку пам'яті Віталія Галянта. А вулиця, на який знаходиться школа, тепер носить його ім'я.

За матеріалами ГС "Федерація ГО Учасників АТО Київщини"