П'ять дій, які призводять до неточності журналістів
Автор підручника з журналістики «Виробництво новин: телебачення, радіо, інтернет»
Мітчел Стівенс означує п’ять видів дій журналістів, які призводять до неточності:
1️⃣ Вигадування. Коли легше припустити, ніж перевірити. Легше написати, що люди могли б сказати, ніж взяти в них інтерв’ю. Легше трохи перебільшити, щоб надати події більшого значення.
2️⃣ Самовпевненість. Коли журналіст повідомляє про подію, не перевіривши інформацію, а довірившись своїм почуттям. Багато журналістів попадаються на таких здогадках, намагаючись вгадати наслідки якоїсь причини.
3️⃣ Недбалість. Коли журналіст не перевіряє своїх записів, не звіряється, чи правильно написав імена і прізвища, цифри тощо.
4️⃣ Довірливість. Репортери не повинні ставити свою репутацію в залежність від чиєїсь компетентності. Навіть якщо людина – публічна особа чи назвала себе експертом, це не означає, що вона повідомляє правду, достовірні факти. Деякі люди навмисне намагаються когось полити брудом, деякі просто помиляються. Все треба перевіряти.
5️⃣ Непорозуміння. Невеликі розбіжності в значенні можуть мати серйозні наслідки. Якщо людину підозрюють у скоєнні злочину, неправильно говорити, що її звинувачують.
Точність має бути основною метою.
Помилки можуть бути в усіх, але помилки журналістів часто мають високу ціну. Перевірена інформація має стати перевагою та основою довіри до журналістів та інституту ЗМІ загалом.