Олеся Яхно: Росія, показавши, ким вона є, обнулила в самій Україні залишки ностальгії за минулим
У кожному інтерв'ю я говорю про те, що Україна вийде з цієї війни сильніша, розумніша, красивіша. У всіх сенсах. В усіх сферах. Незважаючи на ті руйнування, які Росія вже нам принесла, ще може принести (не здивуюся, якщо там і голод захочуть влаштувати, за старою радянською звичкою).
Будь-яка проблема починається з голови. її дозвіл – звідти.
Розв'язавши війну (з 2014-го і за наростаючою), Росія своїми ж руками та ж тупістю обнулила всі існуючі внутрішні суперечності та штампи, і, нарешті, показала всьому світу, ким вона є.
Навіть якщо окупанти тимчасово заходять до окремих українських міст і проводять якісь референдуми, все це – вже непрацююча схема. І перспективи історичної у РФ у чинному форматі – немає. Це не 30-40 роки XX сторіччя, коли не було інтернету. Інформація зараз поширюється блискавично. І світ російське нутро, чорне нарешті побачив. Кремль не вийде, наприклад, як колись з Андре Жидом і Ліоном Фейхтвангером, яких запросили до СРСР, обласкали, щоб вони писали хвалебні оди.
Росія, показавши ким вона є, обнулила в самій Україні залишки ностальгії (у тих, у кого вона була) за минулим та ілюзії щодо «братності» у майбутньому. Навіть Гітлер не бомбив німецькомовних. А Путін показав свій «братський оскал» і російськомовним містам України.
Хоча, треба сказати, досить довгий час після розвалу СРСР Україна та Росія як пострадянські держави переживали багато в чому схожі процеси. Пострадянський простір влаштований так, що практично не піддається реформам.
Тому в Росії сформували сировинну економіку, яка залежить від цін на енергоресурси.
Тому в Україні було сформовано експортно орієнтовану економіку, яка багато в чому залежала від зовнішнього попиту та ціни на російський газ.
При цьому, з погляду менталітету/ідентичності, політичної системи та руху держав, Україна та Росія абсолютно різні.
У РФ дуже боялися демонстрації цієї різниці, перш за все, на рівні ідентичності – тому що тоді довелося б відповісти на питання і про власну ідентичність. І щойно Україна почала змінюватись і виходити поступово з «пострадянської трясовини», у Росії вирішили зруйнувати Україну.
Але зруйнують, зрештою, остаточно не лише існуючі штампи, а й самих себе у перспективі.
Наслідки цієї війни будуть за принципом «кіл на воді» і в різних сферах та масштабах. Не здивуюсь, якщо УПЦ МП добровільно вийде із РПЦ.
А наслідки стосуватимуться всього пострадянського простору (Білорусі, Молдови, Грузії особливо).
Ну а Україна зрозуміла, що крім зовнішньої підтримки треба ставати сильною зсередини.
Бути сильною – значить невразливою. Україна показала, що може не боятися російської армії та перемагати.
І розумний.
Це російський підхід – сила є, розуму не треба. Ми собі цього не можемо дозволити.
Тому ще один висновок – це важливість діючих інституцій. І тих, хто забезпечує успіх фронту у відображенні агресії. І тих, хто забезпечує роботу тилу – і під час війни, і після війни.
Ну і гарною. У цій війні ми показали важливу відмінність від окупанта. І сміливістю, і єдністю, і почуттям гумору.
Навіть війну ми в квіти та пісні обволікаємо, чого тільки вартий новий хіт «Горiли танки, палали».
І ми говоримо багато про майбутнє, а не носимося з портретами мертвих, наче це свято некромантії.
Часто згадую два есе Умберто Еко – «Історія краси» та «Історія потворності». Україна – це про красу. Ну а хто себе показав потворно, як убивця та мародер – бачать усі та знають усі.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.