Неправильне харчування дітей шкодить їхньому здоров’ю: висновок ЮНІСЕФ

Принаймні кожна третя дитина у віці до 5 років (або 200 мільйонів осіб) харчується недостатньо або має надлишкову вагу. Майже дві третини дітей у віці від 6 місяців до 2 років не отримують продуктів харчування, необхідних для підтримки функціонування їх тіла і мозку, які швидко ростуть. Через це виникають ризики недостатнього розвитку мозку, зниження здатності до навчання, низького імунітету і поширення інфекцій і, в багатьох випадках, ризики смерті. Такі висновки опублікували експерти ЮНІСЕФ у своїй новій доповіді «Становище дітей в світі, 2019 рік: діти, продовольство і харчування».

«Не дивлячись на всі технологічні, культурні та соціальні досягнення останніх десятиліть ми забули про один основоположний факт: якщо діти погано їдять, вони погано живуть, – заявила виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор. – Раціон мільйонів дітей є нездоровим просто тому, що у них немає вибору. Необхідно змінити наше розуміння проблеми недостатнього харчування і способів боротьби з нею. Мова йде не лише про надання дітям достатньої кількості їжі. Необхідно, перш за все, забезпечувати дітей правильними продуктами харчування. Сьогодні саме це є нашим спільним завданням».

Доповідь містить найбільш докладну оцінку неповноцінного харчування дітей в 21 столітті у всіх його формах. У ній описується потрійний згубний ефект неповноцінного харчування (недоїдання, прихований голод, обумовлений браком необхідних поживних речовин, і надмірна вага у дітей у віці до 5 років).

Також подається наступна статистика:
• 149 мільйонів дітей відстають у рості або мають надто низький зріст для свого віку;
• 50 мільйонів дітей виснажені або є занадто худими для свого росту;
• 340 мільйонів дітей (або кожна друга дитина) страждають від нестачі необхідних вітамінів і поживних речовин, таких як вітамін A і залізо;
• 40 мільйонів дітей мають надлишкову вагу або страждають на ожиріння;
• лише 42% дітей віком до 6 місяців перебувають на винятковому грудному вигодовуванні, у той час як кількість дітей, які отримують молочну суміш, зростає;
• близько 45% дітей у віці від 6 місяців до 2 років не отримують жодних фруктів або овочів.
• 60% дітей не їдять яйця, молочні продукти, рибу або м’ясо.
• у період з 2000 до 2016 року частка дітей у віці від 5 до 19 років з надмірною вагою подвоїлася: з 10 до майже 20%.

Із дорослішанням дітей вплив нездорового харчування на них набуває тривожних масштабів, що значною мірою обумовлено неналежним маркетингом і рекламою, великою пропозицією продуктів глибокої переробки не лише у великих містах, а й у віддалених районах, а також розширенням доступу до швидкого харчування (фаст-фуду) і напоїв з великим вмістом цукру.
У доповіді підкреслюється, що в країнах з низьким і середнім рівнем доходу 42% підлітків, які ходять до школи, принаймні раз на день вживають солодкі газовані безалкогольні напої, а 46% таких підлітків хоча б раз на тиждень вживають у їжу фаст-фуд. Для підлітків в країнах з високим рівнем доходу ці показники сягають 62 і 49% відповідно.

Найбільший тягар неповноцінного харчування у всіх його формах несуть діти і підлітки з найбідніших і маргіналізованих громад. Лише кожна п’ята дитина у віці від 6 місяців до 2 років з найменш забезпечених домогосподарств отримує достатньо різноманітну їжу, яка сприяє здоровому росту.

З метою подолання кризи неповноцінного харчування в усіх його формах, що продовжує загострюватися ЮНІСЕФ звертається до урядів, приватного сектору, донорів, батьків, сімей і бізнесу з наполегливим закликом допомогти дітям рости здоровими за допомогою таких заходів:

1. Надання сім’ям, дітям та молоді прав і можливостей вимагати повноцінного харчування, у тому числі шляхом підвищення обізнаності з питань харчування і використання законодавчих заходів, які довели свою ефективність (таких, як податок на цукор), з метою скорочення попиту на шкідливі продукти;
2. Стимулювання постачальників продовольчих товарів діяти в інтересах дітей шляхом створення стимулів до забезпечення корисних і недорогих продуктів харчування, що надаються в зручній формі;
3. Створення середовища для здорового харчування для дітей і підлітків на основі перевірених підходів, таких як використання точного і зрозумілого маркування та посилення заходів контролю за організацією збуту шкідливих продуктів харчування;
4. Мобілізація допоміжних систем – охорони здоров'я, водопостачання та санітарії, освіти і соціального захисту – для поширення результатів, досягнутих в галузі харчування, на всіх дітей;
5. Збір, аналіз і використання даних і доказів належної якості для керівництва діяльністю і відстеження прогресу.
   «Ми програємо в боротьбі за здорове харчування, – наголосила пані Фор. – Цю битву ми не зможемо виграти поодинці. Нам необхідно, щоб органи влади, приватний сектор і громадянське суспільство включили питання харчування дітей до своїх пріоритетів і проводили спільну роботу для усунення причин нездорового харчування у всіх його формах».